Все пішло не за планом — WP про контрнаступ України

Американське видання The Washington Post у своєму матеріалі про контрнаступ спробувало знайти причини невдалої компанії порівняно з Харківською операцією та просуванням ЗСУ у Херсонській області й дійшло висновку, що спочатку все пішло не за планом, який Генштаб розробляв разом зі своїми західними колегами.

Успіхи Збройних сил України внаслідок контрнаступу на Запорізькому напрямку виявилися значно скромнішими, ніж очікували союзники і головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному довелося змінювати тактику, попри рекомендації американців.

За даними видання, 47-а окрема механізована бригада 7 червня мала розпочати контрнаступальні дії, щоб за перші 24 години просунутися майже на 9 миль до села Роботине, щоб надалі звільнити Мелітополь та перерізати російські шляхи постачання.

Однак щільність мінних полів та обстрілів перевищила всі очікування, втрати людей і техніки були надто великі, багато бійців «вперше переживали шок від бою» і відходили на перегрупування, щоб знову розпочинати кривавий бій.

На четвертий день генерал Залужний побачив західну військову техніку, що згоріла: американські БМП «Бредлі», німецькі танки «Леопард», машини розмінування покривали поле бою. Кількість загиблих та поранених підірвала бойовий дух.

За словами високопоставленого українського військового, Залужний наказав своїм військам призупинити атаку до того, як буде знищено все обмежене українське озброєння.

Замість того, щоб намагатися прорвати російську оборону масованою, механізованою атакою за підтримки артилерійського вогню, як радили його американські колеги, головнокомандувач ЗСУ вирішив, що українські солдати підуть пішки невеликими групами по 10 осіб — цей процес збереже техніку та життя, але буде набагато повільнішим.

Місяці планування зі Сполученими Штатами Америки були відкинуті того четвертого дня — і вже запізнілий контрнаступ, розрахований на вихід до Азовського моря протягом двох-трьох місяців, майже зупинився.

Замість того, щоб здійснити першого ж дня прорив на 9 миль (майже 14,5 км), українці за майже шість місяців з червня просунулися приблизно на 12 миль (19,3 км) углиб і звільнили кілька сіл, пише WP. Навіть Роботине вдалося звільнити далеко не за два дні, а Мелітополь все ще недосяжний.

Згідно з висновками WP:

▪ 70% військовослужбовців 47-ї бригади, яка вела контрнаступ і була оснащена найновішим західним озброєнням, вступили в бій, не маючи бойового досвіду.

▪ Невдачі України на полі бою призвели до розбіжностей із США щодо того, як найкраще прорвати глибоку російську оборону.

▪ Командувач американських сил у Європі не міг зв'язатися з українським головнокомандувачем протягом кількох тижнів на початку кампанії на тлі напруженості через різне бачення рішень на полі бою.

▪ Кожна сторона звинувачувала іншу у помилках та прорахунках. Американські військові дійшли висновку, що Україна недопрацювала у базовій військовій тактиці, зокрема у використанні наземної розвідки для розуміння густоти мінних полів. Українські офіційні особи заявили, що американці, здається, не розуміють, як бойові дрони та інші технології трансформували поле бою.

▪ Загалом Україна повернула собі лише близько 200 квадратних миль (майже 518 кв. км) території ціною тисяч загиблих та поранених та мільярдів доларів західної військової допомоги лише у 2023 році.

WP зазначає, що у січні, за п'ять місяців до початку контрнаступу, тодішній голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі відвідав на полігоні в Німеччині солдатів 47-ї бригади, які мали стати основною «проривною силою».

Дізнавшись, що більшість із них не мають бойового досвіду, Міллі сказав американським інструкторам: «Дайте їм усе, що маєте». Навесні 47-й солдати повернулися в Україну, а на початку травня вже передислокувалися ближче до лінії фронту, але наказу про атаку їм так і не давали.

Багато хто в підрозділі відчував, що елемент несподіванки втрачено і ворог знав, звідки прийдуть сили. У результаті територіальні лінії у червні 2023 року майже не змінилися.

Міллі та інші старші американські офіцери, які брали участь у плануванні наступу, переконували українців зосередити сили в одній ключовій точці у Запорізькій області, а український план передбачав наступ на трьох напрямках та стримування російських сил.

За планом українського командування, наступ мав йти на південь двома різними шляхами до Азовського моря, а також на сході України навколо міста Бахмут. Деякі українські солдати вважали, що американські інструктори не розуміють масштабу конфлікту з сильнішим ворогом.

Солдат 47-ї бригади з позивним «Джокером» розповів, що американці не врахували наявність величезної кількості безпілотників, укріплень, мінних полів тощо – і спочатку навіть не хотіли інтегрувати використання дронів у готові програми підготовки.

Американська програма мала свої переваги, зокрема, поглиблену підготовку за холодної погоди та вміння коригувати артилерійський вогонь, але багато чого було відкинуто, коли полетіли справжні кулі, сказав він.

Крім того, WP пише, що коли президент України під час зустрічі з генсеком НАТО наприкінці вересня запитав, чому його військові продовжують перекидати стільки сил на схід, а не на південь, Володимир Зеленський відповів, що якщо росіяни втратять схід, вони програють війну.

За словами посвяченого джерела видання, Зеленський визнав, що серед його командирів існують різні погляди. Але більшість високопоставлених українських військових продовжували вважати, що перекидання більшої кількості військ на одну ділянку фронту не призведе до прориву. Спроби росіян захопити Авдіївку підтвердили побоювання українського командування.