Притулок для котів та собак під обстрілами: як врятували 150 тварин із Костянтинівки

Усміхнена і жвава Олена ніжно, по-материнськи доглядає чорно-білого кота зі смішними цятками на носі: «Дай хоч очі повитираю, що ж ми перед камерою, такі некрасиві?».

Її притулок для тварин розташовувався у Костянтинівці. Раніше він був одним із найбільших у Донецькій області. На трьох локаціях проживало понад 60 собак та 100 котів. Але через близькість фронту та частих обстрілів жінці довелося шукати нове місце проживання для себе та чотирилапих друзів. Притулок переїхав до Балаклії на Харківщині.

Притулок для тварин у Костянтинівці, Донецькій області. Фото: Дмитро Глушко, Новини Донбасу

«До початку війни ми мали до 10 собак і стільки ж котів. А вже наша перша Лесі з'явилася, яку привіз Олександр, наш військовий знайомий із Бахмута, і все. Отак воно якось закрутилося, той тому сказав, той цьому, і почали. Здебільшого військові везуть. Багато звісно і тут у місті знаходимо: то збиті, то підстрелені, то ще якісь. Усіх лікуємо. Намагаємось відправляти на евакуацію звичайно. Намагаємося, щоби вони у нас не затримувалися», — описує свою історію Альона.

Війна, підкинуті цуценята та поранені улюбленці: кого рятує притулок

Лікуванням бездомних тварин та пошуком для них нового будинку мешканка Костянтинівки займалася ще до початку повномасштабного вторгнення.

«Це ж та дівчинка, яку ми з ями дістали. Така кобила. Боялася? Так! Я тебе нікому не віддам, ти що? Збитий стовп, зрізаний стовп, і в цьому отворі ось цей собака був. Не бійся! Він боїться людей капець», — у притулку Олени тварини, яких знайшли та привезли туди люди, але є й ті, кого просто підкинули.

Господиня притулку закликає людей до співчуття та милосердя щодо тих, кого вони приручили.

«Я вже скільки разів писала і пости вже. Люди, якщо ви викидаєте, якось, я не знаю, в коробці якусь поставте мені під хвіртку, ну не кидайте. І цуценят нам перекидали нам через паркан. Ну, у нас собаки скрізь бігають. Не дай Боже розірвуть, ну шкода ж тварин», — жаліслива господиня переживає за всіх своїх «постояльців».

У Костянтинівці жінка намагалася створити для тварин максимально комфортні умови життя, але на початку війни не очікувала такої кількості «хвостиків». Коти та собаки тут усюди.

Притулок для тварин у Костянтинівці, Донецькій області. Фото: Дмитро Глушко, Новини Донбасу

«Коли вольєр минулого року, позаминулого, збудували, у нас було до 40 котів. Тож якось не розрахували. Тому довелося цю територію їм добудувати і ще пів літньої кухні, які вони зайняли. Котикам не вистачає вольєра, тож ми вже їм зробили тут такі будиночки, щоб вони туди заходили. М'яких лежачків настелили. З ними нам допомогли волонтери», — проводить екскурсію жінка.

Після того, як тварини потрапляють до притулку багатьох із них потрібно лікувати. Причому часто лікування це тривале, дороге і досить серйозне.

«От цей кіт, ми з ринку забрали, він три дні сидів закритий у наметі. Люди там торгують отруйним щуром, мишинним, він їв усе це. Ми насилу його відкачали. Вже принесли додому взагалі жодного. Ми його капали, лікувалися напевно місяць. І печінку потім відновлювали. Так, кіт обормот? Тепер він такий гарний кіт. Це було ще 2022 року, ми забрали його влітку», — описує Альона лише один із випадків порятунку, яких десятки.

Крім чотирилапих, яких знайшли чи підкинули, до притулку до Олени потрапляють тварини, чиї господарі загинули внаслідок російських обстрілів. Всім їм шукають нову хату.

«А ось це котик, якого ми вчора їздили забирати. Жінка, яка загинула днями, вона опікувалась цим котиком. У нього, звичайно, страшний демодекоз, вушка, голова, все облізле. Волонтери перед цим обробили його, кастрували. Зараз на котика чекають у Дніпрі», — з гіркотою каже жінка.

Окрім котів у Олени живуть і собаки. До Костянтинівки їх привозили з різних куточків області, у тому числі звідти, де точаться бої. Є тут і тварини з міст та сіл, які вже окуповані Росією.

«У цих було два переломи, у кожної по два переломи, лапи зламані. Це з Бухмута, ось це наш перший песик. Лессі, красуня. У нас переважно всі собаки іногородні. Це з Годин Яру Чак. Жулик», — знайоми нас Альона зі своїми вихованцями.

Волонтери, фонди та допомога: хто підтримує притулок у прифронтовій зоні

До переїзду з Костянтинівки до Балаклія притулку допомагали різноманітні благодійні фонди. Alex21 - один з них. Його керівниця тендітна на вигляд Ліза з сильним характером і бажанням допомагати людям та тваринам.

«Сьогодні вантаж приїхав із Німеччини. Гамбурзький комерційний банк допоміг зібрати допомогу. У принципі, тут все нове: іграшки, перенесення, корми дуже багато. І собачого, і котячого. Ціль звичайно евакуювати цей притулок і сім'ю яка тут живе, але це дуже складно, т.к. знайти будинок для такої кількості тварин – непросто», – пояснює Ліза.

Частину допомоги, яку доставили сьогодні залишиться у притулку, решту Альони допоможе роздати. Адже в Костянтинівці ще залишилися сім'ї з домашніми тваринами. Через часті обстріли коти і собаки часто нервують і така допомога полегшує їхнє життя поблизу лінії фронту.

«Сьогодні вже прокинулися о пів на восьму, подумали, що таке, що за тиша? Ніч була тиха, собаки мовчали. Гавкають, бояться звісно. Ну, у нас є антидепресанти, іграшок їм на ніч багато кидаємо, тому собачі іграшки теж потрібні. І всілякими смаколиками їх балуємо. Боятися, зрозуміло, що боятися, вони ж теж розуміють, небезпеку відчувають», — скаржиться господиня притулку, адже «прильоти» у Костянтинівці явище регулярне.

Ще до евакуації Олена намагалася якнайшвидше віддати тварин у надійні руки. Деяких вдалося відправити у безпечніші місця.

«Позавчора двох відправили на евакуацію, один вже у родині котик, другий ще на лікуванні. Один торецький був котик, сіамець, дуже гарний, контактний кіт. А другий, у нас люди евакуювалися, теж гарний породистий сірий кіт, люди евакуювалися і ми його годували, годували… Ну, шкода, його брата розірвали собаки, а цього відправили. Знайшли йому сім'ю у Дніпрі і він поїхав туди».

Новий будинок та старі проблеми: життя тварин після евакуації

Нове місце для себе та свого притулку Олена шукала кілька місяців. Але це було складно з огляду на кількість тварин. Непоганий варіант вона знайшла у Балаклії Харківської області. Сюди перевезли понад сто котів та близько 50 собак.

«Дуже просимо допомоги для будівництва вольєрів для цих собачок. Собачки зараз живуть ось у таких умовах, хто на ланцюгу, хто бігає просто за сіткою», — закликає Олена.

Крім вольєрів, притулку постійно необхідний корм і медикаменти. Усі, хто небайдужий до долі тварин, можуть переказати гроші на рахунок притулку за реквізитами: 

5375 4112 2247 5944

АБО

PayPal: 0ALENA.OWCHAREN.KO0@GMAIL.COM

Автор: Дмитро Глушко