У 2024–2025 роках щонайменше двох дітей із тимчасово окупованих територій України російська сторона вивезла до дитячого табору «Сондовон» у КНДР під виглядом «культурного обміну» та «оздоровчого відпочинку». Про це 3 грудня 2025 року під час слухань у Сенаті США повідомила правозахисниця, експерт Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
Як пише «Суспільне», поїздки координували російські молодіжні організації, насамперед «Движение первых».
Міжнародний дитячий табір «Сондовон» розташований неподалік портового міста Вонсан на узбережжі Японського моря. Його часто називають північнокорейським аналогом радянського Артеку.
Табір був відкритий 1960 року, а 2014-го пройшов реконструкцію. До пандемії COVID-19 туди приїжджали діти з Росії, Китаю, В'єтнаму, Лаосу та низки африканських країн. Після фактичного закриття табору для іноземців у період пандемії його робота відновилася 2024 року — на тлі зближення Москви та Пхеньяну. Спочатку в КНДР повернулися російські туристичні групи, а потім влітку того ж року «Сондовон» прийняв і школярів.
Більшість витрат на перебування іноземних дітей, згідно з туристичними сайтами КНДР, покриває Соціалістична патріотична молодіжна ліга Північної Кореї. Батьки при цьому нібито доплачують від 250 до 350 доларів за двотижневу поїздку.
У 2024 році «Рух перших» оголосив конкурс «Перші їдуть до «Сондовону». Переможцям пообіцяли безплатні путівки до Північної Кореї. Поїздку представляли як спільний проєкт «Руху перших», підсанкційного центру «Артек» та дирекції Всесвітнього фестивалю молоді.
За даними російських медіа, заявки подали близько 3500 школярів у віці 14-17 років з різних регіонів РФ. Переможцями стали 50 підлітків. Для участі потрібно записати відео з відповіддю на запитання «Чому саме я маю перемогти в конкурсі?» та написати есе на одну з тем, серед яких — «Яку роль я бачу для Росії у новому багатополярному світі» та «Чому мені цікаво відвідати КНДР».
Влітку 2025 року російські ЗМІ повідомили вже про другу поїздку школярів до «Сондовону» — у рамках так званої зміни корейсько-російської дружби. В офіційних телеграм-каналах мету поїздок формулювали як «зміцнення братніх стосунків між народами».

Редакція «Суспільного» встановила, що у першій літній зміні 2025 року (21 липня – 1 серпня) перебував 12-річний хлопчик із тимчасово окупованої території України – з Макіївки. Він виявився єдиною дитиною з окупованих українських територій у цій зміні.
За даними розслідування, хлопчик навчається у місцевому ліцеї та бере активну участь у конкурсах, присвячених російській ідентичності. У соцмережах та коментарях російським пропагандистським виданням він розповідав, що у таборі брав участь у спільних культурних та спортивних заходах, а також відвідував пам'ятники, пов'язані з Корейською війною та лідерами КНДР.
В одному з інтерв'ю дитина заявила, що щодня під час екскурсій діти бачили по п'ять-шість монументів, присвячених північнокорейським вождям, відзначаючи «розвинений культ особистості» та стверджуючи, що «люди ні на що не скаржаться».
Поїздка розпочиналася у Владивостоці, звідки дітей доставляли до Пхеньяну. Там для них була обов'язкова культурна програма — відвідування монументів, пов'язаних із офіційною версією історії Корейської війни та інших ідеологічних об'єктів.
В опублікованих відеоматеріалах один із російських провожатих на тлі озброєних російських солдатів говорить про «союз Росії та КНДР» і необхідність протистояння «американському імперіалізму». За даними розслідування, російський викладач історії і колишній активіст прокремлівських молодіжних рухів.
Під час «вечорів дружби» російські школярі писали листи подяки лідеру КНДР Кім Чен Ин.

За свідченнями учасників, щодня у таборі починався о 6:30 ранку із прибирання території навколо пам'ятників північнокорейським лідерам – як форми вираження поваги. Корейські діти при вході до їдальні мали кланятися портретам вождів.
Зв'язку із зовнішнім світом у дітей практично не було: інтернет був відсутній, мобільний зв'язок заборонено. Для дзвінків рідним використовувалися спеціальні кімнати з телефонами, хвилина розмови коштувала близько одного долара США. Деякі учасники також розповідали про комп'ютерні ігри з політизованими та насильницькими сюжетами, включаючи сцени підриву Білого дому.

За словами Катерини Рашевської, подібні поїздки подаються Росією як «дитяча дипломатія», проте, по суті, є інструментом політичної пропаганди та формування лояльності до держави-агресора та її союзників.
Вона наголошує, що такі практики мають багато спільного з радянськими методами ідеологічного впливу на дітей та заборонені міжнародним правом. Йдеться не про розвиток чи культурний обмін, а про нормалізацію війни, насильства та авторитарних ідеологій.
Правозахисниця зазначає, що навіть після фізичного повернення дитини наслідки подібного ідеологічного впливу можуть бути глибокими та довгостроковими, що потребує міжнародної оцінки та реагування.
Авторка: випускова редакторка «Новин Донбасу» Юля Тараруй