Колаж Новин Донбасу створено за допомогою штучного інтелекту
Останнім часом волонтерські організації все більш наполегливо б’ють на спалах щодо ризику, якому піддаються українці, що намагаються виїхати з окупації, скориставшись послугами приватних підприємців. Бо на жаль, деякі з них, заробляючи на небезпечних трансферах, зловживають складним становищем своїх пасажирів, не нехтуючи шантажем та вимаганням.
Волонтери розповідають, що почастішали випадки шахрайства з боку перевізників, які вивозять з тимчасово окупованої території (ТОТ) людей з протермінованими паспортами.
Представниця однієї з благодійних організацій пані Валентина підкреслює:
«На цих територіях люди перебувають під особливим ризиком. І це стосується не лише постійної загрози з боку російських окупантів. Інформування людей на ТОТ щодо можливостей виїзду, питань із документами і нюансами перетину кордону, наявних програм допомоги залишається обмеженим і несистемним. Це призводить до того, що люди не знають, як їм виїхати, до кого звернутися за допомогою, або в пошуках доступних варіантів зіштовхуються з шахраями, які користуються їх необізнаністю і розпачем».
На жаль, багато людей, які мають проблеми з документами, зокрема мова йде про протерміновані паспорти, не знають, що їх не пустять з Білорусі до України. Отримавши відмову на кордоні, вони очікувано переживають великий стрес і страх, бо не розуміють, як діяти далі. Натомість деякі перевізники радо користуються цією ситуацією: пропонують за гроші вирішити проблему — відвезти в консульство в Мінську і буцімто посприяти швидкому отриманню документа.
Пані Валентина розповідає про декілька випадків, як перевізники пропонували вирішити «складні питання»:
«Юнак їхав із ТОТ із перевізником і мав протермінований паспорт. На білоруському кордоні його не пропустили, після чого перевізник сказав, що допоможе за день зробити посвідку на повернення, і запросив за це значну суму коштів. Мама юнака звернулася до нас, поки її син був у Білорусі. Ми швидко підхопили хлопця, і наступного дня він вже отримав посвідчення й успішно перетнув кордон. Нам також відома історія, коли жінка їхала з перевізником із ТОТ до Польщі, але не мала закордонного паспорта. Без нього до Польщі її не пустили. Дві доби вона була без звʼязку, не знала, що робити і до кого звернутися, тож, була змушена знов повернутися в окупацію».
Звертаючись до людей, які мають бажання покинути ТОТ, волонтерка наголошує:
«Перевізники ніяк не можуть вплинути на процес отримання посвідчення на повернення. Всі люди із наявними, але протермінованими документами дуже швидко отримують посвідчення в посольстві, і стороння допомога із цим не потрібна. А все, що потрібно зробити — це звернутись у посольство, отримати посвідчення на повернення, і потім із чинним документом перетинати кордон».
Люди, які планують виїзд із ТОТ, мають самі вирішувати, що їм робити: звернутися до волонтерських організацій або шукати приватного перевізника, але чий вибір — того й відповідальність. Якщо обрали другий варіант, то перш ніж рушати в дорогу, треба не тільки ретельно підходити до вибору перевізника, а й дізнатися максимум інформації про документи, нюанси перетину кордону та інші важливі питання.
В чат-боти організацій, які вже мають довіру, звертаються родичі людей, які знаходяться на ТОТ, і лишають заявку на їх евакуацію. Після цього волонтери зв'язуються з заявниками, дізнаються деталі, щоб зрозуміти, як ефективно допомогти конкретній людині. До того ж і сарафанне радіо ніхто не скасовував: контакти волонтерських організацій українці передають з вуст у вуста, рідним та знайомим.
«Зрозуміло, що люди на ТОТ живуть і приймають рішення під тиском дуже несприятливих обставин. Тому нерідко рішення у них змінюються. — підкреслює пані Валентина. — Так, один хлопець в понеділок залишив нашій організації заявку на допомогу у виїзді, але так і не відповів, коли з ним намагалися звʼязатися координаторки. Що з цим хлопцем сталося, нам не відомо» — каже представниця однієї з благодійних організацій.
За словами волонтерки, щомісяця її організація отримує майже 100 заявок, приблизно чверть з них саме з евакуації. Весь шлях — від населеного пункту, де людина перебуває, до підконтрольної території України або однієї з європейських країн, відбувається за дистанційної підтримки волонтерів. Вони прокладають оптимальний маршрут, здійснюють інформаційний супровід і навіть оплачують квитки на автобуси, потяги, іноді — на літаки, якщо люди не мають на це фінансової спроможності. Так рік тому одна з маріупольських родин, що зовсім не мала грошей, змогла возз'єднатися з родичами на підконтрольній Україні території.
Тим часом люди активно звертаються й до приватних перевізників. Об’єктивно кажучи, частина з них благополучно дістається місця призначення за умови вдалого проходження пасажирами російської фільтрації та наявності у них необхідних документів. А частина опиняється в біді.
«Люди будьте обережні, — попереджає в одному з телеграм-каналів один з користувачів. — Серед перевізників багато аферистів. Є така жінка Анжела бере передплату, а потім міняє ваш маршрут, підставляючи під дуже складну ситуацію!»
В соцмережах багато подібних історій. Широко відомий випадок, коли перевізник кинув свою пасажирку на заправці в Росії, попередньо взявши за послуги 500 доларів.
То чи можна розраховувати на надійний варіант? Так, якщо звертатися до тих, хто прагне не заробити, а допомогти.
Наприклад, у проект Helping to leave. Він реалізується благодійними організаціями Helping to leave, zs (Чехія) та «БФ Допомагаємо виїхати» (Україна), а також незалежними волонтерами.
Евакуація з окупованих територій безкоштовна. Фото: Helping to Leave
Читайте також:
Доманове-Мокрани: Як люди з окупації і РФ за допомогою волонтерів проходять єдиний гуманітарний коридор, що залишився