Колишній американський актор, режисер Стівен Сігал, який має російське громадянство, відвідав окуповану Оленівку Донецької області 2022 року, коли знімав фільм. У цьому населеному пункті російські окупаційні війська утримують військовополонених та заручників угруповання «ДНР».
Російські та донецькі пропагандистські ЗМІ показали кадри відео, як через ґрати на вулиці Сігал спілкується з військовополоненими, ймовірно, бійцями полку «Азов». Багато ЗМІ показали дані кадри як нещодавно зняті. Імовірно, показані кадри було знято у серпні 2022 року після того, як у ніч на 29 липня стався удар по Оленівській колонії, в якій перебували українські військовополонені.
На відео один із полонених говорить Сігалу про «досить хороші» умови утримання.
«Нема на що скаржитися. Я вважаю, що умови є прийнятними», — сказав ексактору один із полонених.
Стівен Сігал обіймає посаду спеціального представника МЗС Росії з гуманітарних зв'язків РФ та США. Чи співпрацює він з американського боку — невідомо.
Сігал є прихильником «російського світу». Неодноразово заявляв, що вважає себе російською, оскільки має російське коріння. Живе у Росії. Підтримує угруповання «Л-ДНР», а також ідею Кремля про анексію українських територій.
Восени 2016 року президент РФ Володимир Путін підписав указ про російське громадянство для Сігала.
У 2018 році режисер став спецпредставником МЗС РФ з гуманітарних зв'язків між Москвою та Вашингтоном. Путін також нагородив актора орденом Дружби.
Росія, всупереч нормам міжнародного права, засуджує полонених бійців «Азова» до тюремних термінів. Їх рідко обмінюють.
13 вересня вперше за більш ніж рік із полону були обмінені військовослужбовці «Азова»: чотири чоловіки та 11 жінок.
Українська влада та правозахисники вважають процеси над полоненими бійцями «Азова» — незаконним судилищем, яке Росія організувала з пропагандистською метою.
Російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним тортурам та жорстокому поводженню. За даними моніторингової місії ООН, 169 українських військовополонених за останні 18 місяців повідомили про жорстокі побиття, удари електричним струмом, задушення, застосування електрошокера, примушення до тривалого перебування у стресових позах, позбавлення сну, імітацію страт, погрози та приниження. Також 68% повідомили про випадки сексуального насильства.
Катування та жорстоке поводження відбувалися на всіх етапах перебування у полоні — під час допитів, прибуття до місць інтернування, щоденних справ, а також жахливих умов інтернування.