«Кажуть, що час лікує. Але не цього разу»: Роковини кривавого удару по кафе у Краматорську

27 червня 2023 року російська армія вдарила ракетами «Іскандер» по кафе RIA Pizza у середмісті Краматорська Донецької області. В результаті атаки загинули 13 людей, 59 людей зазнали поранень. Через рік «Новини Донбасу» поспілкувалися з тими, хто вижив та свідками про пережиту трагедію і біль втрати.

«Це була мить»

Арсеній — один із тих, хто вижив. Він працював офіціантом у цій піцерії. «Я був на зміні з дівчиною. Але того дня було якось дуже ніяково. Я постійно хотів кудись піти», — згадує молодий чоловік у розмові з «Новинами Донбасу».

Журналістка Альона Грамова перебувала лише за 20 метрів від епіцентру вибуху. Їй із друзями пощастило: їх захистила стіна, яка відокремлює літній майданчик від головної зали. У момент удару в закладі було близько 100 людей.

«Сказати про те, що ми чули якийсь вибух... Ні, це була мить. Це був доволі потужний плеск. Але водночас це не ті вибухи, які ми звикли чути, перебуваючи на відстані влучання ракети чи якогось снаряда. І після цього плеску просто полетіло скло, полетіли дерев'яні рами від вікон. Ми перебували, скажімо так, у центрі закладу. Він складається з трьох частин: літній майданчик, потім така серединка, і потім уже ресторан», — розповіла «Новинам Донбасу» журналістка.

Журналістка Альона Грамова перебувала у кафе під час обстрілу. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Альона Грамова каже, що бачила у кафе цивільних людей, серед яких були іноземці. До вибуху в закладі панувала спокійна атмосфера.

«І от цей плеск, після якого ми розуміли, що може статися ще один. Ми намагалися знайти вихід із закладу. Чомусь думали, що треба сховатися всередині закладу та спробували туди зайти. Але вхід був обвалений. Ми побігли у зворотний бік — і все це склом, з усіляких деталей фасаду закладу, який уже був обвалений. Знайшли інший вихід: двері були заблоковані пластиковими дверима. Ми їх вибили і вже лізли саме через цю частину, де було скло», — згадує дівчина.

Арсеній каже, що йому пощастило, бо на нього впала порівняно легка огорожа, а не плита. «Біля мене ще було двоє офіціантів і керуючий, який загинув», — додав хлопець.

Арсеній вижив після обстрілу кафе у Краматорську. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Частина людей намагалася самотужки вибратися з-під завалів, пробираючись крізь хмару пилу в пошуках безпечного місця.

«Шоковий стан: не розумієш, куди бігти, все тремтить. Але при цьому, розуміючи, що мені потрібно це зафіксувати, я дістала телефон і почала знімати ті приголомшливі перші кадри», — згадує журналістка Альона Грамова.

Кафе RIA PIZZA у Краматорську наступного дня після ракетного удару. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Загинуло багато молодих

На місце події з різних куточків міста та області почали з'їжджатися екстрені служби.

«Наш екіпаж був одним із перших, хто прибув на місце жахливої події. Зайти до закладу, звісно ж, було неможливо, бо обрушилися стіни. Вирішили піднятися через дах кафе. Залізли на дах, точніше те, що від нього залишилося. Було чути, що під завалами перебувають люди, бо деякі просили допомоги, чути крики від болю, — розповідає «Новинам Донбасу» помічник командира батальйону патрульної поліції у Краматорську та Слов'янську Дмитро Кальянов. — Силами наших хлопців перевернули дві чи три плити. Дуже важко було їх перевернути, бо одна на іншій лежала. Витратили, мабуть, 20 хвилин на те, щоб їх перевернути. Витягли жінку... Точніше, можна було дістати тільки до пояса, бо нижче вона була затиснута плитами, знадобилася спеціальна техніка. Я дав їй свою каску для захисту. А тоді приїхала спеціальна техніка, і цю жінку витягли. Дякувати Богу, у неї там серйозних травм не було, її врятували. Це перший порятунок у цьому закладі, він запам'ятався на все життя».

Помічник командира батальйону патрульної поліції у Краматорську та Слов'янську Дмитро Кальянов. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Також через 40 хвилин після обвалу конструкції вдалося врятувати Арсенія.

«Коли почали діставати людей, на жаль, було багато загиблих і багато поранених. І серед цих людей, що особливо завдавало болю, було дуже багато молоді, яка працювала у цьому закладі. І ці люди загинули. Морально дуже важко на це дивитися, коли ти дістаєш з-під завалів дівчину чи хлопця, а вони такі молоді й загинули через ці страшні обстріли», — зізнається Дмитро Кальянов.

Поки рятувальники намагалися якнайшвидше розібрати завали, біля місця обстрілу збиралося дедалі більше небайдужих містян та гостей міста.

«Хтось привозив воду, хтось привозив чаї, печиво, турнікети (сучасні джгути для зупинки кровотечі — прим. ред.). Мабуть, воно і не дуже було потрібне, але люди це робили, бо після початку війни стали більш згуртованими і хотіли допомогти, робили це від щирого серця», — згадує в розмові з «Новинами Донбасу» житель Краматорська Андрій.

Житель Краматорська Андрій. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Рятувальна операція тривала 36 годин, та живими з-під завалів витягли 11 людей. На жаль, 13 людей загинули, 59 зазнали поранень.

«Тут загинуло кілька моїх знайомих, з якими я виріс, з якими спілкувався. Вони залишалися у цьому місті навіть після початку війни — вивезли свої сім'ї та продовжили тут працювати», — ділиться Андрій.

Офіціант Арсеній, який працював у кафе, каже, що його загиблі колеги були добрими і чуйними. «З однією дівчинкою, яка загинула, я був змалку: ми з нею разом у садок ходили, до школи, дружили», — додає він.

Арсеній каже, що часто згадує загиблих колег. А зруйноване обстрілом кафе було знаковим місцем для багатьох містян та гостей Краматорська.

«Кафе "РІА" — це було те місце, яке справді спрощувало життя для багатьох людей. Крім того, давало ковток надії, відволікало від ситуації, яка відбувається в Україні», — наголошує Олена Грамова.

«Тут я познайомився зі своєю дружиною. На жаль, після обстрілу цього місця не стало. Але воно обов'язково відродиться після нашої перемоги», — вірить житель Краматорська Андрій.

У відновлення кафе вірить і Арсеній: «У будь-якому разі це місце відбудують і там знову з'явиться кафе. І знову всі туди підуть. Рано чи пізно це станеться, воно не стоятиме у руїнах посеред міста».

Кафе RIA PIZZA у Краматорську наступного дня після ракетного удару. Фото: Дмитро Глушко / «Новини Донбасу»

Біль, що не вщухає

Пережити біль і втрату через рік люди досі не можуть і намагаються не згадувати той чорний день.

«Чи оговталася я після цього? Напевно, моя сім'я, моя робота, мої друзі допомагають поволі про це забувати. Тому що я буквально кілька днів тому згадала про те, що попереду річниця цієї події, пережитої нами. Роковини по людях, яких не стало через такий звірячий вчинок. Тому що багатьох цих молодих людей, які працювали в тому закладі, ми знали», — ділиться Альона Грамова.

«Кожен такий приліт по моєму місту залишає глибокі рани, які ніколи не заживуть, залишаються на все життя. Кажуть, що час лікує. Але, мабуть, не цього разу, не в цьому випадку. Це така особиста драма для всіх краматорців, яка може статися будь-де і з ким завгодно», — каже Андрій.

Після обстрілу заарештували за наведення ракети завербованого Росією жителя Краматорська — Володимира Синельника. Його засудили до довічного ув'язнення.

Але головним винуватцем трагедії залишається воєнно-політичне керівництво РФ. Тому постраждалі жителі Краматорська бажають справедливого покарання тим, хто розв'язав криваву війну і продовжує щодня коїти подібні злочини.

«Покарання? Ну, покарання має бути однозначним. Я просто вірю у справедливість. У те, що вона має перемогти. Просто якщо говорити про всі ці «чудові» подвиги Російської Федерації, то хочеться вірити, що винних покарають. І смерть людей, і трагедії, і біль будуть не марними», — резюмувала журналістка Альона Грамова, яка вижила після обстрілу.

МАТЕРІАЛ БУЛО ВПЕРШЕ ОПУБЛІКОВАНО У 2024 РОЦІ