«Все готово», але нічого не працює: крах інфраструктури на окупованій Донеччині

У цьому матеріалі журналісти «Новин Донбасу» зібрали аналіз основних подій на окупованій частині Донецької області та наративів російської пропаганди. Окупанти обіцяють відновлення залізниць та економіки, але реальність далека від їхніх слів. Як живуть люди у містах Донбасу під контролем Росії?

Аналіз основних подій та ворожих наративів на окупованій частині Донеччини

На тимчасово окупованій частині Донеччини найбільш небезпечною з точки зору бойових дій залишається Горлівська агломерація. Представники окупаційної адміністрації майже щоденно повідомляють про обстріли міста та прилеглих районів.

Однак, якщо аналізувати дописи мешканців окупованих територій в соціальних мережах, то виявляється, Росія лише «за декілька кроків від взяття Києва». Це накладає певний настрій і на спілкування людей в соціальних мережах. Дехто вже готується їздити потягами до Києва.

Залізничне сполучення

Денис Пушилін, голова окупаційної адміністрації так званої «ДНР», заявив, що у нього все готове до повноцінного запуску залізничного сполучення територією окупованої частини Донеччини та Російської Федерації.

«В ДНР все готово до запуску залізничного руху, — заявив Пушилін. — Як тільки налагодиться оперативна обстановка і дозволить рівень безпеки, пасажирські потяги запустять».

А далі він каже геть інше: «В планах — відновити основні залізничні вузли: Ясиновату, Дебальцеве, Іловайськ і Волноваху».

Тобто ці вузли не відновлені, але «все готове до запуску поїздів».

Як виглядає ситуація із залізничним сполученням на окупованій Донеччини

Російська Федерація завдяки окупації декількох важливих вузлів (Іловайськ, Дебальцеве) забезпечувала залізничний зв’язок із територією Російської Федерації. Проте це була лише одна гілка, яка виходила на Ростовську область РФ. Ця гілка з 2014 року використовувалася виключно для забезпечення російського окупаційного контингенту на території РФ.

Зараз окупанти обіцяють розпочати повноцінне пасажирське сполучення залізницею. Обіцяють — але не виконують.

Практично ніщо не заважає запустити потяги до окупованого Криму. Теоретично окупанти також можуть забезпечити залізничне сполучення з різними регіонами РФ через Ростовську область. Але тривалість війни і перевантаженість напрямку робить це неможливим.

Тож станом на зараз для того, щоб виконати обіцянку відновлення пасажирського сполучення залізницею, росіянам треба окупувати не тільки Слов’янськ та Лиман, а і Куп’янськ на Харківщині. 

Промисловість

«Чим більше зруйнуємо промислових підприємств — тим вищим буде потенціал для відновлення». Саме в такій логіці діють представники російських окупаційних адміністрацій, які роблять публічні заяви з цього приводу.

Директор так званого «фонду розвитку промисловості» окупованої частини Донецької області Сергій Власов на цьому тижні зробив декілька таких заяв.

Серед іншого, він зазначив, що станом на зараз на території Донеччини не працюють 40% підприємств. Але вони не враховують Бахмут, Соледар, Торецьк і інші захоплені міста. Не встигають за руйнацією. Останнє місто, яке вона врахували при визначенні відсотків «вбитої» промисловості, за словами Власова, — це Авдіївка.

Але, посміхаючись на камери російських пропагандистів, він каже, що 40% — це ж величезний потенціал для відновлення. «А у нас же ще 30% территорії «ДНР» не звільнені, уявляєте який це буде потенціал!» — заявив Власов.

Просто нагадаємо, що до початку російської агресії в 2014 році частка Донецької області у ВВП України складала 12,5%.

Економіка Донецької області розвивалася у більше ніж 150 галузях серед яких металургія, машинобудування, хімічна та вугільна промисловість, сільське господарство та харчова промисловість.

Одне з найбільших промислових міст області — Маріуполь. Зараз його економіка повністю зруйнована. Три найбільші підприємства не підлягають відновленню. Порт працює лише на 30% своєї довоєнної потужності. Донецьк був першим найбільшим економічним та фінансовим центром сходу України, і другим після Маріуполя містом в області за обсягом промислових потужностей. Тільки у Донецьку до війни було зареєстровано кілька десятків підприємств зі списку 200 найбільших компаній країни: «Метінвест», «Індустріальний союз Донбасу», «Донецьксталь», «Лемтранс», МАКО, «Донецький електрометалургійний завод» та ін. Донецьк разом із Макіївкою утворювали найбільший в Україні Донецько-Макіївський промисловий вузол, у якому зосереджені вугільна, металургійна промисловість і машинобудування. Більша частина цих підприємств або повністю зупинені, або працюють на 10-30% своєї потужності.

Окупантам не вдається перезапустити економіку регіону, тому вони вигадують позитивні новини на кшталт повідомлення про кількість підприємств, які стали учасниками так званої «вільної економічної зони».

За словами голови угрупування «ДНР» Дениса Пушиліна, вже 100 підприємств долучилися до російської СЕЗ (вільна економічна зона). Але серед цих підприємств більше немає металургів. Є лише виробники асфальту, бетону і харчових продуктів. І є одна будівельна компанія, яка за 10 років російського панування у Донецьку почала будувати перший багатоквартирний будинок (підкреслюємо — перший за 10 років!)

Тож єдина галузь, яка реально зараз, завдяки воєнним злочинам РФ і тотальному знищенню українських міст, отримала розвиток — це будівельна газель, особливо напрямок з виробництва асфальту. За три останні роки РФ відкрила на окупованих територіях 38 асфальтобетонних заводів. Окупанти будують дороги, щоб забезпечити в першу чергу військову логістику на фронт.

В таких умовах представники окупаційних адміністрацій в Донецьку розраховують підтримати хоча б легку промисловість і, можливо, частково машинобудівну, залучаючи під створення «кластерів» фінансову допомогу галузі із Кремля.

Побутові проблеми

Ситуація з комунальними послугами на окупованих територіях Донеччини за останній тиждень не покращилася.

Проблеми з водопостачанням почали створювати додаткові питання і з каналізацією. Практично в усіх містах Донеччини зафіксовані скарги на пориви каналізації, які не ліквідовуються.

На додаток, схоже що проблема каналізаціно-насосних станцій Маріуполя, що не працюють поширюється і на інші куповані міста. Оскільки мешканці Донецька, Макіївки, Єнакієве стверджують, що приїзд аварійних бригад і прочистка каналізаційних комунікацій не розв'язує проблему. Люди роблять висновок, що проблема глибша.

Водопостачання не відновлюється. Населені пункти, які користуються власними водоймами або водосховищами для водозабезпечення, скаржаться на якість води.

Вода в Маріуполі йде з мулом. Старокримське водосховище не було розраховане, як постійне джерело водопостачання міста. Відсутність снігів і опадів цієї зими ще більше поглиблює проблему. Водосховище міліє. Тож не виключено, що цього літа вже і Маріуполь, слідом за Донецької агломерацією, зіштовхнеться з дефіцитом води, навіть технічної.

На цьому тижні пропагандисти на кшталт Монтян, знов підіймали проблему водопостачання Донецька і міст-супутників. Монтян звинувачувала окупаційну адміністрацію в розкраданні грошей, які немов би виділяються на розв'язання проблеми водозабезпечення Донеччини.

Правда полягає в тому, що навіть в разі припинення війни станом на зараз відновити водопостачання буде неможливо через повну руйнацію русла каналу Сіверський Донець—Донбас. Через бойові дії, а також відсутність води у технічній споруді, його використання більше неможливе. Потрібні мільярдні інвестиції у його фактичну відбудову.

Транспорт

В окупації зростають ціни на міжміський транспорт. Зростання на різних маршрутах коливається від 8 до 17%. Окупанти пояснюють це «переходом на російські стандарти».

Насправді зростання пов’язане із підвищенням цін на пальне, а також складнощами із технічним обслуговуванням, ремонтом техніки.

З 1 лютого всі власники автомобілів на окупованій частині Донеччини зобов’язані сплачувати податок на машину. Окупанти кажуть, що цей податок вони будуть скеровувати на ремонти доріг в регіоні. Розмір податку залежить від віку машини, її вартості та обсягу двигуна.

Враховуючи, що в регіоні зараз ринок нових авто практично завмер, а основні угоди укладаються між власниками старих авто, можна очікувати зростання фінансових витрат з утримання автомобіля.

У якості «заспокійливого» окупанти дозволили сплатити перший податок до грудня 2026 року.

Пропаганда в чистому вигляді

Окупанти почали використовувати новий термін для позначення окупованих територій України — «исторические поселения»(«історичні поселення»).

Нагадаємо, що окуповані території в РФ називали спочатку «новини регіонами», російськю це звучить як «новые регионы». Потім представники РФ вірогідно зрозуміли, що такий термін не відповідає логіці нарративу про звільнення власних російських земель і почали плутатися у визначеннях: «новые старые территории», «новые исторические территории». Тепер просто — «історичні поселення».

Очільник угрупування «ДНР» Денис Пушилін підписав указ про створення спеціальної ради із збереження «традиційних російських цінностей».

Зараз орган знаходиться у стадії розробки документів, що будуть регулювати його діяльність. Тобто поки не зрозуміло, чим саме буде займатися ця так звана «рада».