Я не знаю, як люди тут виживатимуть, — волонтер про ситуацію в Покровську ►

Ранній ранок, а волонтери вже в дорозі. Їхня мета — Покровськ, місто поблизу лінії фронту донецької області. Від нього до позицій російської армії зараз лише 6 кілометрів.

Юрій Широков, волонтер із Сіверськодонецька, допомагає тим, хто залишився в зруйнованих будинках без тепла, води і світла. Він розвозить гуманітарні вантажі, спілкується з людьми, які не можуть або не хочуть виїжджати, і підтримує тих, хто живе в умовах постійних обстрілів.

«Нас там чекають зараз люди, там, де немає ні світла, ні води. Поїдемо по підвалах, подивимося. Допоможемо людям, роздамо гуманітарні вантажі та дізнаємося їхню причину, чому люди не евакуюються», — каже волонтер Юрій Широков.

Він їде в Покровськ — донедавна місто шахтарів, що процівтало.

Але російські війська перетворили його на руїни. Промислові споруди, комунікації, будинки, магазини — все зруйновано.

Приватний сектор не пустує, тут і досі залишаються жити люди. На дорогах — здебільшого машини, але є й пішоходи, також місцеві пересуваються на велосипедах.

«Ми бачимо, людей у місті немає, тому що йдуть обстріли, люди перебувають удома, не виходять. Ось ми зараз спостерігаємо, що відбувається в місті. Уже настала зима, уже холодно. Опалення немає. Я не знаю, як люди будуть цього року тут виживати», — каже волонтер.

Сам Юрій родом із Сіверскодонецька Луганської області. До початку 24 лютого 2022 року він займався будівництвом. Від початку повномасштабного вторгнення Юрій евакуював із найнебезпечніших зон Луганщини понад 2500 людей. Зараз допомагає тим, хто живе за лічені кілометри від лінії фронту.

На місці, куди нещодавно прилетів снаряд, волонтерка шукає тих, кому потрібна допомога. Попри обстріли, люди залишаються жити там, де кожен день — як останній — і раді візитам волонтерів. За словами місцевих жителів, не всі можуть собі дозволити опалювати будинки. Людям просто не вистачає грошей на дрова або вугілля. Перебої зі світлом, відсутність води та опалення — тепер так виглядає життя покровчан.

«Необхідні буржуйки, гуманітарна допомога. Як ми бачимо, евакуації немає. Люди не хочуть виїжджати, ризикуючи своїми життями, залишаються в такому хаосі», — констатує Широков.

Наразі Юрій щодня доставляє допомогу до прифронтових населених пунктів, у тому числі на деокуповані території, а також підтримує захисників на фронті. Рік тому, до Дня волонтера, він отримав нагороду від президента України «Золоте серце».