Коли РФ може захопити Донбас: факти, темпи та прогнози щодо фронту на зиму 2025-2026

Останнім часом із Вашингтона дедалі частіше звучать такі заяви: «Україна програє війну», фронт рухається в одному напрямку, а російські війська можуть «за кілька місяців» повністю окупувати Донецьку область. Крім того, сьогодні в німецькому BILD вийшла публікація про повне захоплення міста російськими військами та «завершений бій». Її вже спростували в ЗСУ. Ці прогнози подаються Києву як аргумент на користь поступок на переговорах. Проте експерти говорять про інше.

За нинішніх темпів просування російської армії для захоплення всієї Донецької області потрібно час до серпня 2027 року. Такі оцінки наводить Інститут вивчення війни. Цей висновок суперечить прогнозам у США про «кілька місяців». Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук пояснює:

«Апелюють до 2025 року: за 11 місяців цифра приблизно 5000 кілометрів. 5000 км — це якщо по фронту 100 км, то 50 км в глибину ділянку. Це багато чи мало? Це за весь рік».

Скрин з картки DeepState

З липня по 26 листопада 2025 року, під час запеклих боїв за Покровськ, середнє просування російських військ становило лише близько 0,12 кілометра на день. Попри понад 118 днів боїв, місто досі повністю не захоплене.

Військовий аналітик Олександр Коваленко, коментуючи публікації про повне захоплення Покровська, заявляє, що за фактом там тривають тяжкі бої.

«Російські ДРГ розширили зони контролю в районах Первомайка та Собачівка, а також вийшли на промзону КДЗ по Полтавському провулку. Також, РВВ намагаються інфільтруватися в мікрорайон Дінас щодо Івана Мазепи. Поки що їм вдалося зачепитися в районі дитсадка, але там їх дуже швидко утилізували. Ситуація в Покровську зовсім не райдужна, але слід бути об'єктивним – захоплення міста станом на сьогодні немає, а заяви деяких західних видань не так допомагають Україні, як шкодять», — пише Коваленко.

Один із російських "прапоровтиків" у Покровську. Скрин з відео

Полковник ЗСУ, речник Генштабу ЗСУ у 2014–2017 роках Владислав Селезньов підкреслює:

«Немає сенсу прив'язуватись до нинішніх темпів російського просування. Війна – історія нелінійна. Може статися обвал фронту, а потім тривалий затишок. Бої за Часів Яр йдуть з березня минулого року, бої в районі Покровська та Мирнограда тривають понад 12 місяців».

Навіть за безперервних спроб атак український опір залишається серйозним, а так звані «успіхи» російської армії — вкрай повільними і витратними. Проте найближчі місяці обіцяють стати напруженими насамперед у кількох ключових напрямках.

Покровськ-Добропілля: головна лінія тиску

За словами Павла Лакійчука, якщо росіяни зможуть захопити Покровськ-Мирноград, то подальший рух — це фронт на Костянтинівку та в тил.

«Добропільська операція», що почалася в серпні 2025 року, триває. Російські механізовані колони, десант та атаки малими групами по всій лінії бойового зіткнення мають на меті розхитати оборону України та прорватися до логістичних вузлів.

«Противник тисне практично на всій 1300-кілометровій лінії зіткнення, щоб знайти слабкі місця. Якщо вони їх знаходять, саме ці ділянки стають пріоритетними», — наголошує полковник ВСУ, речник Генштабу ЗСУ у 2014–2017 роках Владислав Селезньов.

Попри чисельну перевагу окупантів, Сили оборони періодично повертають втрачені позиції. Судячи з концентрації військ РФ, саме Покровськ-Добропілля залишається найвірогіднішою зоною подальшої ескалації.

«На кожну операцію є визначення перших, других, третіх рубежів. Якщо зараз на перший етап витратить ресурси, призначені для розвитку успіху, то потім вони просто не матимуть сил», — попереджає аналітик Павло Лакійчук.

Один із знищених будинків у Добропіллі, Донецької області.

Сіверськ: тиск з метою виходу до Краматорська-Слов'янська

В останні тижні окупанти намагалися прорватися до південної та східної частини Сіверська. Взяття міста дало б їм плацдарм для наступу відразу на два великі промислові центри. За словами Лакійчука, наростає темп тиску на Лиманському напрямі.

«Загальна ідея — вийти на Сіверськ, на Слов'янськ і з двох флангів обрізати весь Сіверський виступ», — каже експерт.

Костянтинівка та загроза Краматорсько-Слов'янській агломерації

За даними минулих прогнозів, зроблених ще у червні, Костянтинівка розглядалася як мета для майбутнього російського наступу влітку-восени. Але поки що ми бачимо лише обстріли та тактику випаленої землі. У тому числі й терористичні обстріли тилів, мирних міст України у глибині. Полковник ЗСУ, речник Генштабу ЗСУ (2014–2017) Владислав Селезньов зазначає:

«Пріоритетними об'єктами для російських ракетних та дронових атак будуть об'єкти в нашій енергетиці, що очевидно, і ми мешкаємо вже не першу військову зиму в таких умовах. Безперечно, пріоритетними для противника будуть об'єкти нашої залізничної інфраструктури. Саме тому, що ми за допомогою залізничного сполучення перевозимо більшу частину вантажів військового призначення для українських сил оборони».

Імовірно, що об'єктами ворожого впливу цієї зими можуть стати й об'єкти ВПК, додає Владислав Селезньов. А також інфраструктурні об'єкти через великі річки, насамперед через Дніпро.

Може посилитись і тиск на Костянтинівку, якщо росіяни намагатимуться обійти зміцнення навколо Покровська та Добропілля. Таким чином, найімовірніша ескалація боїв у межах трьох напрямків: Покровськ-Добропілля, Сіверськ, Костянтинівка — з ризиком пролитися далі на Краматорськ-Слов'янськ.

Керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук пояснює:

«Адже не Покровськ мета противника, правильно? А вся агломерація Покровськ, Костянтинівка, Дружківка, Краматорськ, Слов'янськ, Сіверськ, ось весь цей великий район, більш ніж Люксембург, на мою думку, це точно в лоб це реалізувати дуже складно. Тому вони намагаються заходити фланги, заходити, прориватися до тилу».

Чому прогнози про «падіння Донеччини за місяці» – маніпуляція.

До оцінок американських «апокаліптичних» сценаріїв та заяв про швидке повне захоплення Донецької області слід ставитися тверезо. По-перше, цифри та факти показують: поточні темпи просування РФ надто повільні, щоб говорити про «швидку» окупацію.

«Навколо міської агломерації, яка включає Слов'янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку, створено дуже потужний ланцюг інженерних фортифікаційних споруд, подолати які противнику буде вкрай складно. Саме тому я стверджую, що бої на території Донецької області можуть тривати навіть не місяці, а роки», — наголошує Полковник ЗСУ Владислав Селезньов.

Хоча спроби прискорення темпів окупантів через масовані атаки, локальні прориви, тиск на слабкі чи виснажені ділянки мають місце. І Сили оборони мали тактичні провали, додає Павло Лакійчук.

«На Курахівському напрямі був тактичний провал. Ми багато казали: "А що ж там наші хлопці, зараз буде біда. Потрібно відходити". Ось українці сказали "треба відходити". Відійшли далі Ми бачимо, що відбувається. Далі у голе поле вийшли фактично у фланги нашим рубежам, які спрямовані на південь», — стверджує він.

Цей відхід ЗСУ дозволив окупантам пройти менше половини відстані до Запоріжжя. Якщо порівняти карту південного фронту за січень–лютий цього року і зараз. Але на шляху ще Гуляйполе — і це не означає, що такими ж темпами за півроку окупанти дійдуть до Запоріжжя. То був локальний прорив. Владислав Селезньов додає:

«Найбільша кількість захоплених територій близько 40% із загальної кількості 505 квадратних кілометрів території України, які були захоплені противником протягом листопада місяця, припадає саме на територію Сходу Запорізької області. Чому? Противник знайшов слабкі місця в нашій обороні і, кинувши додаткові сили та засоби…»

Адміністративні кордони Донецької області у районі активних боїв за Покровськ та Добропілля, а також у районі Слов'янсько-Краматорської агломерації. DeepState

Реалістичний сценарій – затяжна, дорога боротьба

Якщо ситуація залишиться приблизно на нинішньому рівні, то Росія може намагатися зайняти окремі міста та райони, але повністю окупувати Донецьку область за лічені місяці — нереалістично. Реальний сценарій — дорога, затяжна боротьба з можливою блокадою окремих вузлів, повільним просуванням, але без швидкого «масштабного» захоплення.

«Чому Путін так упевнений у собі весь час? Щоразу генерали доповідають, що ось-ось обрушиться український фронт, ось-ось обрушиться, і тоді ми вийдемо на оперативний простір і тоді покажемо, але Український фронт не руйнується», — зазначає Павло Лакійчук.

Нинішні прогнози у стилі «Україна ось-ось програє, Донбас паде за місяці» — ІПСО Кремля чи гасла американських переговорників, розраховані на психологічний тиск. Робити стратегічні висновки з такої підстави — неправильно.

«Екс міністр оборони Британії на початку місяця висловив таку думку про те, що якби російська армія з 22 року просувалася зі швидкістю равлика, вони зараз були б не на Донбасі, а під Варшавою», — нагадує Павло Лакійчук.

Навіть за частково зайнятих територій, Донецька область — все ще поле важкої боротьби, а не тріумфального маршу окупантів. І Сили оборони України у цій боротьбі не поступаються. Якщо окупанти продовжуватимуть бої за Покровськ, то осінньо-зимова кампанія у них закінчиться, так само як і літня 2025 року, підсумували експерти.