«Люди їхали, попросили подивитися за будинками — так дивитися вже нема за чим». Ситуація в Часовому Яру

За останні два тижні ситуація в Часовому Яру Донецької області сильно погіршилася, його все інтенсивніше обстрілюють російські війська. Тут постійно чути обстріли та звуки вибухів, всі будинки навколо розбиті. У центрі міста — композиція, яку мешканці прикрасили українським прапором. Місцевій владі вдалося вивезти всіх дітей, на відміну від Бахмута. Більше подробиць про життя міста — у репортажі «Новин Донбасу».



Військові б'ються за це місто, намагаються відтіснити армію РФ якнайдалі.

Місцеву школу розбито, будівлю повністю знищено авіаударом. Це рідна школа місцевого мешканця, співробітника гуманітарної місії «Проліска» Євгена Ткачова.

Зруйнована внаслідок удару російських військ школа у Часовому Яру. Фото: Новини Донбасу

Чоловік розповідає, що коли він тут навчався, ця школа мала ім'я Леніна. Таких на Донеччині було лише кілька. Навчання будувалося на постулатах марксизму-ленінізму. Нестандартні питання чи критичне мислення не надто віталися вчителями.

«Наприклад, дуже сильно вони зависли, коли я запитав, гадаю, у п'ятому класі, на уроках суспільствознавства — чому, якщо вибори, то кандидат один. Я думав, класний керівник помре, сховається, вона вже сухарі почала сушити. Потім настукала моїм батькам, що я таке запитання поставив», — поділився Ткачов.

Волонтер Євген Ткачов. Фото: Новини Донбасу

На його думку, це вкотре доводить силу пропаганди.

«Якими б люди розумними чи освіченими не були, але пропагандою можна змінити будь-яку людину. Тому мої співчуття росіянам, що вони дозволили це зробити. Що вони не ставлять правильних запитань. Або вони всі розуміють. Але тоді ще гірше, тобто вони з цим упокорюються та усвідомлено все це роблять», — зазначив волонтер.

Він продовжує допомагати тим, хто залишається в населеному пункті, попри обстріли, що посилилися.

У місті вже давно відсутні всі комунікації. Такі волонтери, які привозять до населеного пункту питну воду, корм для тварин, продукти — це порятунок для двох тисяч осіб, які залишаються в місті. За одну ходку Ткачов може привезти до однієї з локацій у Часів Яр близько 600 літрів питної води.

Жителі Часового Яру у черзі за водою. Фото: Новини Донбасу

Житель Часового Яру Сергій Анатолійович розповідає, що планує наповнити баклажки водою.

«На двох чи на трьох. Нема води — це те, що Женя возить, і вся вода. Нема води ніде. Давно ні світла, ні газу, ні води, нічого взагалі», — поділився чоловік.

Його будинок частково зруйнований, а три сусідські — знищені.

«Люди їхали, попросили подивитися за будинками — так дивитися вже нема за чим. Я — нікуди. Це моя земля, моя Батьківщина, тож я нікуди звідси не піду. Дітей та онуків відправив до Києва, а сам нікуди не збираюся… Тільки дурень не боїться, всі бояться. А куди подітися? Нехай вони бояться нас, а не ми їх!», — наголосив місцевий житель.

Житель Часового Яру везе запас питної води, який надали волонтери. Фото: Новини Донбасу

Він зазначив, що є крайня точка: якщо будинок розіб'ють і жити буде ніде, тоді чоловік готовий виїхати.

Євген Ткачов намагається не втрачати оптимізму. Він переконаний, що це одна з тих рис, які допоможуть пережити війну. З гумором чоловік підходить до всього.

«Хто рано встає, тому "Проліска" водичку дає», — оголошує волонтер у рупор заклик до людей виходити за водою. Місцеві жителі дякують йому за оптимізм та допомогу.

Часів Яр. Фото: Новини Донбасу

«Я на воду чекаю, щоб до дому відвезти. Нині жінці дала, вона повезла собі воду. Зараз заберу велосипед, поїду додому. Потрібно допомагати, а то що вона прийшла — не донесе ж», — поділилася місцева мешканка Ірина.

Від розбитої лазні та пошкоджених господарських будівель — купа пилу. Житель Часів Яру Олександр цього дня постраждав від бойових дій.

«З семи до восьми. Сильний наліт. І по всій половині почали бити… Це була лазня, чудова така, парна лазня. Тепер від лазні нічого не лишилося. І сусідський будинок теж ось... Вони на виїзді, їх немає. Я доглядаю цього будиночка, тут господарство ще залишилося. Вікон немає, паркану немає», — розповів чоловік.

Житель Часового Яру Олександр на тлі зруйнованих обстрілом господарських будівель. Фото: Новини Донбасу

Його родина також у місті.

«У мене дружина на двох паличках. Бабуся, 90 років, теща. Вони не можуть кудись виїжджати. Сидітимемо у підвалі», — сказав Олександр.

Він також наголосив, що армія РФ вже близько. Чоловік вважає, що навіть у разі захоплення окупантами міста, ЗСУ його зможуть відбити.

Патріотичний напис у часовому Яру. Фото: Новини Донбасу

«Якщо допоможуть Байден, та Англія допоможе, німці. Звісток немає, нічого не знаємо. Світла два місяці немає, якщо не більше, то взагалі ніякого зв'язку. Жодних комунікацій абсолютно», — розповідає мешканець міста.

Сьогодні у Часів Ярі жителі дуже потребують корму для тварин, адже на вулицях блукають зграї покинутих собак та котів. Також необхідні свічки, вода та сірники. Хоча тут ще працюють магазини, ціни через близькість фронту дуже високі, і дозволити собі щось купити може далеко не кожен.