Вічний вогонь та вічна брехня: «Велика Перемога» як сакральна релігія РФ

З 1945 року минуло вісім десятиліть, але у політичній практиці сучасної Росії Друга світова — не історія, а інструмент ідеологічного впливу. Кремль вибудовує культ «Великої Перемоги», ігноруючи трагедії, спотворення та злочини, включаючи пакт із нацистами та мільйони забутих солдатів — українців, білорусів, євреїв, кавказців, громадян країн Балтії, чиї імена та подвиги витіснені з офіційних наративів. Пропаганда перетворює біль на ідеологію, а минуле — на поле бою нової війни.

Як міф про «Велику Вітчизняну» став основою режиму Путіна і чому саме Україна стала головною мішенню цієї історичної маніпуляції розбираємо у цій статті.

ЧОМУ 9 ТРАВНЯ – У РОСІЇ І 8 ТРАВНЯ – У БІЛЬШОСТІ КРАЇН ЄВРОПИ І США

РФ святкує День перемоги 9 травня, тоді як практично всі європейські країни та США відзначають день закінчення Другої світової війни у Європі 8 травня. А передісторія тут така.

7 травня 1945 року близько другої години ночі делегація Німеччини у французькому місті Реймс підписала Акт про безумовну капітуляцію, яка набула чинності 8 травня після 23 години. Під час підписання були присутні представники західних союзників та СРСР.

Фельдмаршал Кейтель підписує акт про беззастережну капітуляцію німецького вермахту. Фото: picture-alliance/akg-images

Однак, на вимогу Сталіна, капітуляцію «продублювали» 8 травня в радянській зоні окупації в передмісті Берліна — Карлгорсті о 22 годині 43 хвилини за середньоєвропейським часом (у Москві тоді вже було 9 травня). Союзу в такий історичний момент було важливо бути на своїй території. Тобто фактично СРСР відразу відсторонився від поняття «загальна перемога» і закріпив за собою дату 9 травня.

Акт про капітуляцію Німеччини від 8 травня 1945 року. Музей Берлін-Карлсгорст. Фото: "Новини Донбасу"

При цьому майже всі європейські країни відзначають День Перемоги 8 травня. У Німеччині, наприклад, він називається Днем звільнення від націонал-соціалізму та Днем закінчення Другої світової війни у Європі.

Напередодні і президент США Дональд Трамп оголосив 8 травня національним святом, присвяченим святкуванню 80-х роковин перемоги союзних сил над націонал-соціалізмом і фашизмом, а також завершення Другої світової війни в Європі. Відповідний документ з'явився на сайті Білого дому.

ЯК ФОРМУВАВСЯ КУЛЬТ ПЕРЕМОГИ

Міф про «Велику Перемогу» давно перестав бути частиною історичної пам'яті - він став потужним ідеологічним важелем. Його почали формувати ще за радянської доби, особливо за Леоніда Брежнєва. Саме тоді війна перетворилася на культ, а не на трагедію, і стала частиною офіційної «релігії» режиму. За словами аналітиків, саме за Брежнєва у 60-ті роки було створено культ перемоги: збудовано безліч пам'ятників загиблим воїнам та партизанам, створено гасла та патріотичні рухи.

«Брежнєв хотів сформувати свій образ лідера Радянського Союзу як людини з фронтовим досвідом. Саме тому у 1965 році, на двадцяту річницю Перемоги, розпочалося святкування перемоги Радянського Союзу, яке ми знаємо. І, можна сказати, що саме за Брежнєва, Андропова, Черненка і потім Горбачова виник і розвинувся культ Великої Вітчизняної війни», — розповідає кандидат історичних наук, аналітик «Детектор Медіа» Єгор Брайлян.

«ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА» ПРОТИ «ДРУГОЇ СВІТОВОЇ»

«Велика Вітчизняна» стала однією з ідеологічниї основ нової російської автократії. Після розпаду СРСР Росія не лише проголосила себе його спадкоємицею, а й почала масштабувати радянську модель міфотворчості. У центрі — героїзація виключно російського народу, ігноруючи внесок мільйонів українців, білорусів та інших народів, котрі воювали у складі СРСР.

«Ми досі не знаємо, скільки українців було у тій Червоній армії. Ці дані тривалий час залишалися закритими. Ми знаємо лише… Це підрахував Національний музей історії Другої світової війни — за похоронами, за цими документами — скільки жителів України, не лише української національності, загинуло в Червоній армії. Скільки було українців серед радянських військовополонених? І питання: скільки українців було у нацистських концтаборах?» — каже Тетяна Пастушенко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України.

У самій назві «Велика вітчизняна» заперечується факт участі інших країн та нівелювання ролі союзників, без яких перемоги над нацизмом і фашизмом могло б і не статися. Політика Росії щодо цього не змінюється, фактично, всі 80 років.

ПАКТ МОЛОТОВА-РИББЕНТРОПА: ДОГОВІР З НАЦИСТАМИ, ПРО ЯКИЙ РФ Вважає за краще НЕ ЗГАДАТИ

Москва продовжує активно спотворювати історичні факти, підміняючи наукову картину Другої світової політичними міфами. Кремль свідомо замовчує незручні епізоди, як, наприклад, союз з нацистською Німеччиною. Історія стає не наукою, а зброєю масового впливу, де росіяни — виключно жертви та визволителі, а СРСР — бездоганний переможець. У цьому контексті особливо важливо не забувати про пакт Молотова-Ріббентропа та руйнувати міф про нібито «чисту» роль Радянського Союзу, яку прагне нав'язати путінська пропаганда.

«Цей міф — формула Великої Вітчизняної війни. І вона починається з того моменту, коли розпочалася Велика Вітчизняна війна — сорок першого, 22 червня. Тобто вона фактично відрізає і відгороджує той акт, який у Європі називають пактом Гітлера — Сталіна, а ми називаємо пактом Молотова — Ріббентропа. Тобто коли нацистська Німеччина та Радянський Союз спільно почали Другу світову війну, агресію проти Польщі. І це такий ключовий момент — один із безлічі моментів, які формують цей міф Великої Вітчизняної війни», — наголосила Тетяна Пастушенко.

Підписання пакту Молотова-Ріббентропа 23 серпня 1939 року.

«ВІЙНА – ЦЕ МИР» – РОСІЙСЬКА РЕАЛЬНІСТЬ

Росія намагається торгувати минулим, бо не може створити позитивне сьогодення та майбутнє. Та й навіщо — пропаганда працює як годинник. У її арсеналі немає технологічних проривів, немає прецедентів гордості. Все, що залишається, — це експлуатувати те, що викликає сильні почуття. А найглибші емоції — це не радість, якої давно немає, а біль, втрати та страждання. Саме цим насичена колективна пам'ять про Другу світову. У кожній родині на пострадянському просторі трагічна історія війни. Росія це розуміє та використовує. Вона продає біль як основу патріотизму з вічною боротьбою проти фашизму і нацизму.

Акція «Безсмертний полк» у РФ

«Дуже важливо показувати виключно героїчну сторону війни і те, як там Червона армія боролася з нацистами, і те, як люди там кидалися на амбразуру, під танки. І була лише така офіційна версія війни та миру. Але люди, які справді воювали, вони знали інший бік війни: це там де пристосуванство, формалізм. І те, що радянські воєначальники не зважали на втрати. Можемо згадати тут маршала перемоги Жукова», – каже Єгор Брайлян.

ЯК ВИКРИВЛЕННЯ ІСТОРІЇ СПРИЯЛО ПОЧАТКУ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Суверенна Україна задовго до повномасштабного вторгнення і навіть ще до 2014 року, коли відбулося захоплення частини Донецької та Луганської областей та анексія Криму, стала мішенню гібридної війни Росії. Кремлівська пропагандистська машина роками впроваджувалась в українське інфополе, насаджуючи ідеї про так званий «єдиний народ», «споконвічні землі» та спільну долю. Одним із головних інструментів впливу стало 9 травня — дата, перетворена на шоу під прапорами минулого.

Захоплення проросійськими бойовиками будівлі СБУ у Луганську 6 квітня 2014 року. Фото: Andriy Kuznetsov/RadioSvoboda.Org (RFE/RL)

Останні 20 років ключову роль у цьому грав ідеолог путінської епохи Владислав Сурков. Він та його команда створили ефективну модель — ритуал, у якому під гаслами пам'яті ховається нав'язана ідея великої Росії. Сурков заявляв, що ідеологія «російського миру» не має меж, тому Росія продовжуватиме поширювати свій вплив у всіх напрямках.

«Цей радянський міф про Велику Вітчизняну війну в Росії був переформатований на агресивний, націоналістичний та імперський міф. Адже у Радянському Союзі важливим елементом була "дружба народів СРСР", хоча головним вважався російський народ, як проголосив Сталін. Проте такі реверанси і риторика були. Нині в Росії жодних реверансів немає. Це Росія перемогла, це росіяни виграли цю війну. Це російська перемога. Зберігається це уявлення про Радянський Союз як Росію та колоніальний погляд на республіки та народи, які жили в Радянському Союзі під радянською окупацією», — аналізує Тетяна Пастушенко.

Після Революції гідності 2014 року, коли українці обрали проєвропейський вектор розвитку та Янукович втік до Москви, тема спільної історії перетворилася на відкриту зброю. З цього моменту російська пропаганда викреслила Україну із команди «радянської перемоги».

Анексію Криму та окупацію Донбасу у 2014 році Москва виправдала «рятуванням від нацистів» та історичною справедливістю. 2022 року Путін використав той самий міф — заявивши, що мета так званої «СВО», а за фактом повномасштабної агресії — так звана «денацифікація» усієї України.

У РФ не хочуть, щоб громадяни знали правду про війну. Тому людям і в Росії, і на окупованих територіях України нав'язують версію подій у дусі радянської пропаганди. За словами Єгора Брайляна, для сучасної Росії досить важливо зберегти радянську версію Другої світової війни.

«Тому Росія хоче відновити та зберегти на окупованих територіях України цей культ Великої Вітчизняної. Саме тому вони там після чотирнадцятого року більше говорять, наприклад, про «Молоду гвардію» в Краснодоні — окуповану частину Луганської області. У сучасній Росії вони не можуть вигадати нічого нового, окрім як повторювати радянські міфи та радянську пропаганду», — каже Єгор Брайлян.

ПЕРЕМОГИ ЯК МАРКЕТИНГОВА ЄДИНИЦЯ

Святкування дня перемоги в Росії давно перестало бути вшануванням пам'яті полеглих — та й чи колись було? Натомість — імперське, нічим не прикрите "побєдобєсіє". Знищені, стерті в пилюку українські міста окупанти прикрашають святковими плакатами — більш цинічного видовища на тлі руїн важко уявити. Хоча чому ж. Співачка Валерія на тлі зруйнованих будівель заспівала «З чого починається Батьківщина…». Локацію зйомок пізніше співачка та її чоловік-продюсер позначили як територію парку «Москіно» у Троїцькому адміністративному окрузі Москви.

Борди із символікою 9 травня в окупованому Бахмуті. Скрин із відео пропагандистів

Борди із символікою 9 травня в окупованому Бахмуті. Скрин із відео пропагандистів

Не гребують у Росії і прямою, лобовою рекламою на тему 9 травня. Тут і спиртне з георгіївськими стрічками, і суші у відповідній кольоровій гамі, майонез та макарони, а також в асортименті тематичні в'єтнамки, капці та навіть спідня білизна. Нічого особистого, чистий маркетинг.

НЕОІМПЕРСЬКІ АМБІЦІЇ ЯК МЕТА

9 травня — сакральна дата в історичній міфології Кремля, — сьогодні активно підтримується соратниками Росії в Європі та за її межами. Серед них – прем'єр Словаччини Роберт Фіцо та лідер Угорщини Віктор Орбан. Саме Фіцо став одним із запрошених гостей на захід у Москві, куди також має намір приїхати і президент Сербії Олександр Вучич. Якщо обидва не розхворіються, — заяви про нездужання звучали від їхніх адміністрацій напередодні. До Москви прибуде також голова Китаю Сі Цзіньпін.

На Червоній площі знову пройдуть паради, де перед ветеранами крокуватимуть учасники нинішньої війни проти України.

«Росія зараз фактично зруйнувала цей світовий порядок і хоче повернутися до неоімперських амбіцій. Вона прагне повернутися в той час — до сорок п'ятого року, до Дня Перемоги, — коли Радянський Союз, по суті, Росія, контролював пів Європи. Олена Стяжкіна називає сучасну російську війну проти України продовженням Другої світової війни, бо й Перша світова війна розпочалася на українських територіях, і українське питання так і не було вирішено. І Друга світова війна також розпочалася на українських землях. І тому зараз на українських полях, степах та в українських містах продовжується вирішення українського питання: чи існуватиме Україна як держава? Чи існуватимуть українці?» - коментує Тетяна Пастушенко.

За 80 років ідеологія РФ витіснила незручну правду, перетворивши війну на міф, як важіль для маніпуляцій у світовому суспільстві. Саме тому Україна сьогодні — не просто жертва агресії, а точка зіткнення минулого та майбутнього. Поки Росія продовжує воювати за ілюзію контролю над чужою історією, Європа та Україна борються за те, щоб збереглася історична правда та справедливість.