Сотні дітей постійно навчаються у укриттях. Як працюють підземні школи в Україні

У прифронтових районах України збудують 221 підземну школу. Про такі плани на початку листопада заявив міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Коли дедлайн, міністр не уточнив, але загалом, за його словами, у різних областях вже відкрито 40 таких об'єктів. Хоча раніше обіцяли, що до 1 вересня 2025 року їх буде 139. Наразі такі навчальні заклади працюють у східних, північних та південних регіонах — там, де навчатись у звичному форматі небезпечно. Якщо проєкт підземних шкіл реалізують повністю, це вирішить проблему доступу дітей до освіти офлайн. Що говорять про цю ініціативу педагоги та самі учні — читайте і дивіться у репортажі «Новин Донбасу».

«Ця школа дуже схожа на мою. Тут є спілкування»

Перша в Україні підземна школа почала працювати у Харкові ще у 2023 році. Тоді уроки проводили просто на станціях метро. У грудні 2024-го навчання під землю перевели і в Запоріжжі, куди зараз, як і до Харкова, долітають російські авіабомби. Школу в центрі міста збудували за шість місяців за проєктом ЮНІСЕФ. Тут є протирадіаційне укриття, заглиблене у землю на 7 метрів. У цій школі в дві зміни навчаються близько 800 дітей.

Вхід до підземної школи, Запорізька область. Фото: "Новини Донбасу"

Сюди перенесли аудиторії зруйнованої гімназії «Сузір'я», яка релокувалася з Оріхова. Місто зараз приблизно за десять кілометрів від лінії фронту. Із 597 дітей, які навчалися у гімназії, 397 виїхали до Запоріжжя. Підземну школу відвідують понад 150. Серед тих, хто залишив Оріхів ще на початку війни — навесні 2022 року, учень «Сузір'я» Ілля Орена.

Урок у підземній школі. Фото: "Новини Донбасу"

«Мені школа в Оріхові дуже подобалася. Там були малюнки на стінах, було дуже зручно вчитися. Я дуже сумував за школою. Можна сказати, душа боліла. Ця школа дуже схожа. Тут є спілкування. Це набагато краще, ніж онлайн-навчання», — каже Ілля.

І учні, і вчителі гімназії «Сузір'я» із теплотою згадують про свою школу. Раніше оріхівська гімназія входила до сотні найкращих навчальних закладів України. Там були сучасні комп'ютерні класи, клас фізики, але російські ракети знищили все це. Колектив зміг вивезти небагато. Зараз «Сузір'я» у підземній школі має дві аудиторії, але незабаром отримає ще чотири.

«Навчальний процес ми розпочали з 11 лютого 2025 року. Це була форма більш консультативна. Одразу почати оцінювати дітей — це трохи не те. Діти спочатку звикали, що треба прийти, поспілкуватись, побачити вчителів. Ми зробили такий плаваючий розклад, щоб охопити всіх своїх дітей. В нас 29 класів. Ми зробили так, що десь раз на два тижні один клас приходить», — розповіла директорка гімназії «Сузір'я» Наталія Кудріна.

Директорка гімназії «Сузір'я» Наталія Кудріна. Фото: "Новини Донбасу"

За її словами, дітям дуже не вистачало живого спілкування. А учні перших класів навіть не розуміли, що таке школа. Реакція дітей — найкращий показник, що офлайн-навчання необхідне, кажуть педагоги.

«Я згадую про нашу школу і мурахи по шкірі. Дітям дуже подобається, і це дуже добре, що є підземна школа, де є можливість спілкуватися з однолітками, своїми друзями. І взагалі, коли проводиш такий урок, просто бачиш очі дітей. І це дуже здорово», — вважає вчителька географії Олена Бурдіна.

На перервах учні цієї підземної школи можуть грати у настільний теніс та футбол. Вони спілкуються, обіймаються і веселяться — можливо, хоча б на якийсь час забувають про війну і те, що їхня рідна школа в Оріхові зруйнована.

Діти грають у настільний футбол у підземній школі. Фото: "Новини Донбасу"

Школа для тисяч дітей

Загалом на сьогодні у Запорізькій області працює 15 підземних шкіл, у тому числі у прифронтових селищах. Наприклад, у Балабиному. Тут школу відкрили на початку 2025 року. У ній навчаються діти всієї громади, із селищ Малокатеринівка та Кушугум, які ще ближче до лінії бойового зіткнення. Їх привозять сюди автобусом. Спочатку у школі було лише дистанційне навчання. Потім діти почали проходити консультації у невеликому укритті, розрахованому на 50 учнів. У травні минулого року розпочалося будівництво підземної школи.

«Школа справді безпечна. Ми не говоримо, що вона підземна. Це наша школа. Вона світла, затишна. І ми настільки були раді тому, що наші діти прийдуть у безпечне освітнє середовище», — каже директорка школи у Балабиному Жанна Винниченко.

500 дітей навчаються у першу зміну, 500 — у другу. Тут, як і в інших великих запорізьких підземних школах, є конференц-зала, зона активного відпочинку з аерохокеєм, настільним тенісом, баскетболом та аерофутболом. Навчальні аудиторії обладнані мультимедійними дошками, інтерактивними панелями та сучасними меблями.

Перегони роботів у підземній школі. Фото: "Новини Донбасу"

Буквально тиждень тому ще одну підземну школу відкрили у Хортицькому районі Запоріжжя. Тут розпочали оффлайн навчання близько 600 дітей місцевої гімназії. У цій школі 13 класів. Вона обладнана сучасними меблями, вентиляцією. Раніше діти навчалися в укритті, але по черзі. Всім не вистачало місця.

«В укритті не було окремих приміщень, як тут. Тому ми не мали можливості забезпечити, щоб кожен клас виходив щодня. Це було десь через день. Або кілька разів на тиждень. Але тут у нас окремі кабінети. Є можливість вчитися очно та забезпечити якісну освіту», — розповідає директорка школи у Хортицькому районі Тетяна Колупаєва.

Діти кажуть, що дуже чекали на відкриття, адже вчитися в укритті важко. До кінця року в Запорізькій області мають закінчити облаштування ще дев'яти підземних шкіл — так обіцяють у місцевій адміністрації.

«Нам вдалося зберегти весь колектив»

Підземні школи будують на півдні України. Так, на Херсонщині, за інформацією міністра освіти та науки України Оксена Лісового, вже готові три з них, сім — на фінальній стадії. У вересні цього року почали працювати школи у Високопіллі та Орловому — селах, віддалених від лінії фронту, практично на кордоні з Дніпропетровською областю. В цей час у Херсоні будівництво підземних шкіл на паузі. Місцеві жителі ще взимку активно виступали проти такої ідеї. Херсон під постійними обстрілами, ворожі дрони буквально полюють на людей. І батьки боялися, що скупчення будівельної техніки стане мішенню для російської армії. Тому проєкти зависли, а діти навчаються онлайн.

На Миколаївщині в цей час вже завершили проєкти п'яти підземних шкіл, роботи йдуть ще на 12 об'єктах. На змішану форму навчання перейшли діти із села Лупареве. Місцеве бомбосховище тут стало підземною школою. Лупареве знаходиться буквально на кордоні з Херсонщиною. Приблизно за 23 кілометри, на іншому березі від лиману — окупована територія, тож у село залітають безпілотники, дістають сюди й інші види озброєння. У 2022-му році Лупарево було практично зруйновано. Постраждав і місцевий ліцей.

«Було знищено 200 квадратних метрів даху, зруйновано частину кабінетів, ситуація була критична. Але вже за півроку все відновили, дах зробили, у кабінетах косметичний ремонт. Тобто все було зроблено швидко оперативно з єдиною метою — зберегти корпус навчального закладу», — розповідає директорка Лупарівського ліцею Валентина Кондратюк.

Розклад уроків. Фото: "Новини Донбасу"

Вчителі згадують: спочатку приводити до ладу школу почали місцеві чоловіки-волонтери. Вони вивезли побутове сміття. Потім уже за допомогою донорів у будівлі поставили вікна та почали її відновлювати.

Школа у Лупареві, Херсонській області. Фото: "Новини Донбасу"

У ліцеї вдалося зберегти весь колектив. Навіть ті, хто виїжджав за кордон чи інші регіони України, повернулися і вийшли на роботу. Для вчительки української мови та літератури Світлани Євдокимової новина про те, що ліцей знову починає працювати була найкращою від початку війни. Зараз тут навчається понад 70 учнів, частина дистанційно, частина — офлайн. Всі уроки проходять під землею, тут же працює дитячий садок та гуртки. Підземна школа — це не лише класи, в укритті навіть проводять уроки фізкультури. У школі є незалежна система живлення, тому під час відключення електрики тут світло і тепло.

«У школі почало кипіти життя»

Педагоги кажуть: найважливіше, що діти нарешті можуть спілкуватися один з одним і з вчителями не лише онлайн. За час пандемії та після початку повномасштабного вторгнення, коли школи працювали лише дистанційно, діти, за їхніми словами, стали більш закриті.

«Психологічний стан у них не такий, який має бути у дітей. Вчителі чимало роботи проводять. Я звертаю увагу на соціалізацію, покращення психоемоційного стану, розвиток освітніх навичок. Наприклад, якщо це малюки, то це моторні функції, сенсорика, бо навіть ці процеси у них запущені», — каже соціальний педагог мобільної бригади організації «СОС Дитячі містечки» Олександра.

Урок у школі на Миколаївщині. Фото: "Новини Донбасу"

Вона з командою, в якій є також логопед, приїжджає до Лупаревого раз на тиждень. Працює із повними класами. Про ефективність офлайн-навчання порівняно із віддаленим говорить і Світлана Євдокимова. Вона згадує, що коли почалися уроки очно, у дітей був блиск в очах, успішність стала вищою.

«Тут почало кипіти життя і спочатку це були такі крапельки, робота у гуртках, вона проводилася в укритті, потім були проєктні роботи. Потім до нас прийшли благодійні організації, щоб надолужити втрати в освіті, і ми помітили, що соціалізація це саме те, чого дітям не вистачає», — розповідає Світлана Євдокимова.

Діти з початкових класів навчаються винятково очно. Незважаючи на те, що в першому класі школи в Лупаревому лише п'ять осіб, технічний прогрес не замінить реальних уроків, вважають і педагоги, і батьки. Адже малюків доводиться буквально вчити дружити та повноцінно спілкуватися. Щотижня у цій підземній школі, крім уроків, відбуваються заняття з психологами, арт-терапія, майстер-класи від благодійних організацій та фондів. На базі ліцею працює гончарна майстерня, куди можуть приходити і діти, і дорослі.

Загалом, за інформацією міністра освіти та науки Оксена Лісового, цього року на будівництво підземних шкіл та укриттів із бюджету направили понад 11 млрд грн. Минулого року 7,5 млрд. Частину витрат покривають міжнародні донори, частина йде із місцевих бюджетів. Проте, наприклад, у Донецькій області, де бої найінтенсивніші, немає жодної підземної школи.

За підтримки «Медіамережі»