Громадський тиск на РФ дав результат: чим відрізняється сьогоднішній обмін полоненими від інших

Під час обміну полоненими 15 січня з Росії та України додому повернулися 50 військових, більша частина з яких мають тяжкі поранення чи захворювання.

Серед тих, хто повернувся з російського полону, — нацгвардієць з оборони Маріуполя і прикордонник, який захищав Харківщину, стан їхнього здоров'я важкий, повідомив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

«Стан здоров'я хлопців тяжкий. Після перетину кордону їх негайно госпіталізували. Зараз за їхнє здоров'я та реабілітацію боротимуться медики», — розповів міністр.

Клименко уточнив, що рідні нацвардійці чекали на його повернення з полону з травня 2022 року, прикордонника — з літа 2023 року.

Також серед обмінних є захисники, які нюхали Маріуполь на позиціях заводу «Азовсталь».

«Наші люди мають низку хвороб, зокрема це туберкульоз, онкологія, гангрена. Також є українці із втратою зору, ампутацією кінцівок, іншими пораненнями», — зазначив омбудсмен України Дмитро Лубінець.

Український проєкт «Хочу жити» повідомив, що Україна у 2023 році створила змішану медичну комісію (ЗМК) із лікарів із нейтральних країн, запропонованих Міжнародним комітетом Червоного Хреста. Цього вимагають Женевські конвенції. Однак Росія не надійшла відповідно до міжнародного гуманітарного права.

«Якби Росія тоді виконала свої зобов'язання, сотні та тисячі поранених та хворих військовополонених уже давно повернулися б додому та отримували необхідну допомогу. На жаль, підписані Росією договори нічого не варті, і зі свого боку Росія так і досі не створила ЗМК», — зазначили у проєкті.

Проте завдяки публічному тиску на російських чиновників є перший результат — мала частина військовополонених із хворобами та тяжкими пораненнями повернулася додому.