Техобстеження та плутанина у реєстрах гальмують отримання компенсацій

Українцям роз'яснили ключові перешкоди при поданні заяв та оцінці вартості житла для компенсацій. Як визнають у Міністерстві розвитку громад та Офісі омбудсмана, громадяни, як і раніше, стикаються із системними труднощами, які гальмують процес отримання виплат за зруйноване чи пошкоджене майно.

Головні скарги стосуються відсутності єдиних реєстрів, плутанини на адресах після перейменування, високої вартості технічних обстежень, а також занижених коефіцієнтів при розрахунку компенсацій.

Адреси та заяви: людей змушують шукати інформацію на десятках сайтів

Однією з найпоширеніших проблем українці називають неможливість коректно вказати адресу — особливо у містах та селах, де відбувалися масові перейменування вулиць.

За словами учасників правопросвітницької зустрічі, організованої Офісом омбудсмана та Мінрегіоном, «людей змушують годинами шукати інформацію на сайтах громад та воєнно-цивільних адміністрацій», що стає непереборним бар'єром для літніх та тих, хто не вміє працювати з цифровими сервісами.

У міністерстві запевняють, що допомагати громадянам мають спеціалісти ЦНАПів. Але на практиці люди продовжують повідомляти про масові складнощі при подачі заяв, дистанційному обстеженні житла та підтвердженні факту руйнування майна.

Спірні вимоги місцевих комісій

Мешканці Костянтинівки на Донеччині зіткнулися з вимогою надати технічні плани всього багатоквартирного будинку, хоча подають заяву щодо зруйнованої однієї квартири. У Мінрегіоні ситуацію прокоментували однозначно:

«Таких вимог у нормативних актах немає. Квартира — частина багатоквартирного будинку. Вимога надати техплан усієї будівлі виглядає необґрунтованою». Громадяни закликали направити офіційне звернення для врегулювання конфлікту.

Несумісні реєстри

Інша часта проблема — відсутність синхронізації між системами. Деякі присутні зазначають, що їх технічний звіт відображається у Реєстрі будівельної діяльності, але не з'являється у Реєстрі знищеного та пошкодженого майна.

Мінрегіон рекомендує звертатися до техпідтримки та надсилати номер заяви, оскільки «система має синхронізуватися автоматично».

Компенсації розраховуються за цінами прифронтових областей

Особливе обурення викликають занижені коефіцієнти у Донецькій та Харківській областях. Люди зазначають: «Ринок обвалився через війну, компенсація розраховується за вартістю, яка впала ще в 2014—2022 роках».

У міністерстві підтверджують, що проблема існує, але уточнюють: «Задачі переглядати коефіцієнти поки що не було». Така відповідь викликала різку реакцію заявників, які наголошують, що за такими сумами неможливо придбати житло в інших регіонах.

Громадянам рекомендують вказувати недостатню суму у Міжнародному реєстрі збитків — різницю між реальною ринковою вартістю та розміром сертифікату.

Де шукати комісії: Єдиного реєстру немає

На запитання, де шукати адреси комісій, представники міністерства відповіли: кожна громада зобов'язана публікувати дані у себе на сайті. Єдиного реєстру по всій країні немає.

Як тимчасове рішення міністерство делегувало функцію пошуку контактів Урядовому контактному центру за номером «15-45, кнопка 2».

Техобстеження: дорого та без списку експертів

Вартість техобстеження для багатьох стає непідйомною — за словами заявників, вона сягає 50—80 тисяч гривень. Міністерство визнає: «Це надто дорого, але ми не регулюємо ціни».

Обіцяють також надати перелік експертів, уповноважених проводити обстеження під час воєнного стану, проте «готового списку наразі немає».

Нагадаємо, у Мінрегіоні роз'яснили, як правильно подати заяву, які документи необхідні та що робити у разі відмови. Також раніше ми писали, що в Мінрегіоні уточнили: якщо об'єкт знищено, а людина має іпотеку, виплати за кредитом можуть бути припинені згідно із законом — «до підтвердження факту руйнування». Після отримання компенсації платежі поновлюються.

Авторка: Наталія Нестеренко, випускова редакторка «Новин Донбасу»