Ілюстрація створена за допомогою штучного інтелекту
Матеріал оновлено 3 березня.
З 1 квітня 2026 Роскомнадзор може остаточно заблокувати Telegram в Росії. Про це повідомили російські Telegram-паблік, зокрема близький до силових структур ресурс Baza. Сам регулятор офіційно інформацію не підтвердив, але не спростував.
На цьому фоні уповільнення роботи месенджера на окупованих територіях України та Росії вже почалося, а навколо платформи розгорнулися політичні ігри.
9 лютого користувачі по всій Росії почали масово скаржитися на перебої в роботі Telegram. 10 лютого Роскомнагляд заявив про запровадження «послідовних обмежень» щодо месенджера через «порушення російського законодавства».
За даними джерел РБК в IT-галузі та профільних відомствах, рішення про уповільнення було ухвалене на рівні влади, а часткове блокування могло стартувати вже 10 лютого.
Регулятор звинуватив Telegram у створенні інфраструктури для поширення персональних даних та недостатній боротьбі з сервісами «пробиву» — ботами, що дозволяють отримувати особисту інформацію. У відомстві заявили, що з 2022 року на їхню вимогу було видалено понад 8 тисяч таких сервісів, однак «принципово ситуація не змінюється».
У російському МВС заявили, що через подібні сервіси за місяць було скоєно понад 13 тисяч злочинів зі збитками близько 15 млрд рублів.
Згідно з російським законодавством, закордонні месенджери зобов’язані зберігати на території Росії записи голосових повідомлень, викликів та зміст текстових повідомлень. А Telegram нібито проігнорував 150 тисяч запитів і вимог щодо видалення каналів.
При цьому на тлі уповільнення Telegram активізувалися шахраї:
Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що тиск пов’язаний зі спробою змусити росіян перейти на державний месенджер Max, який, за його словами, створений для стеження та політичної цензури.
Після заяв голови Мінцифри РФ Максута Шадаєва про нібито доступ іноземних спецслужб до листування користувачів Telegram відповів через Reuters, назвавши звинувачення «навмисною вигадкою, покликаною виправдати заборону».
Паралельно прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що можливість розблокування західних платформ залежить від їхньої готовності дотримуватися російського законодавства.
Нерідко цензура, запроваджена Кремлем, подається як боротьба з інформаційними атаками та провокаціями. Саме в Telegram користувачі найактивніше публікують фото та відео обстрілів, а також наслідків атак. У лютому в окупованому Маріуполі виписали перший штраф за поширення відео прильотів БПЛА. Силовики уточнили, що в ніч на 27 лютого мешканка Маріуполя Вікторія Катрич зняла і надіслала до районного Telegram-чату відео обстрілів. Жінці буде призначено штраф до 6000 рублів, також вона записала «покаянне» відео у відділку.
Для Росії тимчасово окуповані території ще з 2014 року — полігон для випробувань блокування зв’язку: там і раніше перекривали доступ до месенджерів, іноземних сайтів і платформ, уповільнювали YouTube.
Для жителів тимчасово окупованих територій України такі збої можуть мати прямі наслідки. Росія продовжує нав’язувати свій цифровий контур — від «Держпослуг» до обов’язкового користування MAX.
Якщо цей месенджер стає єдиним способом підтверджувати доступ до послуг і документів, будь-який його збій тимчасово позбавляє людей можливості оформити довідки, подати заяви або здійснити інші необхідні дії.
Однак найболючіше для жителів окупації те, що Telegram для багатьох — це засіб зв’язку з рідними та близькими, які перебувають на вільній частині України або за кордоном. Раніше «Новини Донбасу» писали, як українці можуть додзвонитися до своїх рідних з окупації.
На тлі уповільнення Telegram влада активно просуває національний месенджер Max. Експерти вважають, що стратегія нагадує витіснення YouTube та інших західних платформ із переведенням аудиторії на підконтрольні державі сервіси.
Однак у дні перебоїв Telegram Max зіткнувся з технічними збоями та не витримав навантаження.
За даними проєкту «Теплиця соціальних технологій», політика конфіденційності Max передбачає збір широкого спектра користувацьких даних і їхню передачу третім особам та державним органам.
Ситуація набула парадоксального характеру:
За останні роки державний сектор РФ виділив близько 20 млрд рублів на VPN-сервіси для власних потреб.
Понад 230 млрд рублів за десять років було спрямовано на розвиток і ведення Telegram-акаунтів держструктур.
Московська область при цьому називає Telegram «швидким і захищеним» та збільшує бюджет на публікації від місцевої влади.
За даними МТС, у II кварталі 2025 року Telegram першим серед месенджерів у Росії перевищив охоплення у 100 млн унікальних користувачів. У березні 2025 року глобальна аудиторія платформи перевищила 1 млрд активних користувачів на місяць.
Якісний поворот стався після видалення доменів WhatsApp та інших ресурсів із Національної системи доменних імен (НСДІ), створеної в межах закону про «суверенний Рунет» 2019 року.
Йдеться про механізм DNS tampering — видалення або спотворення записів DNS. Якщо доступ у країні залишиться лише через НСДІ, зміна DNS-налаштувань користувачами вже не допоможе обійти обмеження.
Експерти вважають, що нинішні збої Telegram можуть бути тестуванням інфраструктури перед масштабнішими блокуваннями.
Уповільнення Telegram викликало різку реакцію навіть серед провладних блогерів.
Z-канал «Zergulio» назвав блокування «інформаційним суїцидом». Інші автори говорили про «постріл собі в коліно». Для багатьох Telegram став ключовою платформою для збору допомоги російським військовим.
При цьому глава Мінцифри заявив, що Telegram не обмежуватимуть у районі лінії фронту, висловивши сподівання, що військові «перебудуються і перейдуть на російські сервіси».
Раніше Дмитро Пєсков стверджував, що фронтовий зв’язок не забезпечується через месенджери.
1 березня в деяких містах РФ пройшли мітинги та спроби провести мітинги на захист Telegram та вільного інтернету. Щонайменше 15 осіб було затримано в Новосибірську, пізніше їх відпустили без складання протоколів.
В Іркутську узгоджений мітинг було скасовано владою через «надто велику кількість охочих взяти участь», що, за версією мерії, створювало загрозу громадській безпеці.
На початку березня влада Барнаула відмовилася узгодити мітинг проти політичних репресій і блокувань інтернету, заявивши, що в Росії немає «таких явищ». Адміністрація Барнаула не дозволила місцевому відділенню КПРФ провести мітинг проти політичних репресій та блокування інтернет-ресурсів, який партія планувала організувати 9 березня. Як випливає із відповіді мерії, чиновники вважали, що заявлені цілі акції «суперечать принципам законності».
У документі йдеться, що формулювання «проти політичних репресій», зазначене у повідомленні про мітинг, «передбачає наявність у Російській Федерації такого явища, що не відповідає дійсності». Також, на думку влади, вислів «проти блокувань популярних інтернет-ресурсів» «розходиться з реальністю».
Чиновники стверджують, що проведення акції може «порушити законні інтереси невизначеного кола осіб», оскільки передбачає поширення неправдивої інформації. У КПРФ заявили, що мають намір оскаржити відмову у суді.
Крім комуністів, узгодити акції проти блокування Telegram намагалися представники партії «Яблуко» у кількох містах Росії. У Москві заявку відхилили, пославшись на коронавірусні обмеження. У Владивостоці мітинги також не погодили, а у Воронежі, за словами заявників, мерія відмовилася приймати документи.
До речі, подібні мітинги вже проходили у Росії восени 2025 року. Саме тоді Кремль почав активно впроваджувати у життя росіян месенджер Max.
Мітинг за свободу слова та інтернету у Новосибірську, 7 вересня 2025 року. Фото: Telegram/Сибірський експрес
Росія поступово рухається до моделі жорстко регульованого інтернету, де будь-який сервіс може бути відключений через інфраструктуру «суверенного» DNS.
При цьому складається цифровий парадокс: влада просуває альтернативу, сама активно використовує Telegram, фінансує обхід обмежень і стикається з недовірою навіть лояльної аудиторії.
Якщо Telegram справді буде остаточно заблокований 1 квітня 2026 року, це стане найбільшим кроком із перебудови російського цифрового простору за останні роки — з непередбачуваними наслідками для держави, бізнесу та мільйонів користувачів.
Авторка: випускова редакторка «Новин Донбасу» Юля Тараруй