Виробництво сталі вже коштує Україні дорожче через події на фронті. Раніше такі побоювання висловлювали економісти та профільні експерти через спроби російської армії захопити Покровськ у Донецькій області.
Через настання російських окупантів Україна припинила видобуток коксівного вугілля на шахті в Покровську Донецької області, яка забезпечує сталеливарну промисловість.
Цей недолік можуть поповнити постачаннями з американських активів групи «Метінвест» (мажоритарним власником якої є Рінат Ахметов). Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна», посилаючись на старшого аналітика інвестиційної компанії Dragon Capital Дениса Сакву.
«Шахтоуправління „Покровське“ відігравало ключову роль у ланцюжку виробництва сталі, залишаючись фактично єдиним виробником якісного коксівного вугілля в Україні. 2023 року воно практично повністю задовольняло потреби країни, проте 2024-го вже спостерігалося зростання імпорту на тлі збільшення обсягів сталеливарного виробництва. ArcelorMittal почав завозити коксівне вугілля і кокс», — зазначив експерт.
За його словами, підприємство мало стратегічне значення для економіки України, щорічно виробляючи 2,5 млн тонн вугільного концентрату, які тепер доведеться компенсувати коштом імпорту.
При цьому він уточнив, що «Метінвест» володіє вугільними шахтами в США через компанію United Coal Company, але доставлення сировини в Україну вимагатиме значних витрат на логістику, а також збільшить навантаження на порти та залізниці. Частина постачань надходитиме з Європи, у тому числі для ArcelorMittal Кривий Ріг (АМКР). Як повідомив генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо, підприємство вже повністю перейшло на імпортну сировину.
Аналітик також наголосив, що у першому півріччі 2024 року «Покровське» отримало близько 4 млрд грн прибутку, що означало 700 млн грн податкових надходжень, а також платежі за ренту.
Говорячи загалом про металургійний сектор, він зазначив, що у 2024 році спостерігалося зростання виробництва, проте втрата Маріуполя виявилася серйозним ударом для України. У місті знаходилися модернізовані потужності з випуску плоского прокату, які тепер заміняє «Запоріжсталь», проте її рівень технологічної модернізації значно нижчий.
У 2024 році обсяг виробництва сталі склав 7,5 млн тонн, а прокату — трохи більше ніж 6 млн тонн, з яких на внутрішньому ринку споживається лише третина. Інші 4 млн тонн прямують на експорт, що принесло Україні 2,5 млрд доходів доларів. Продукція вивозиться як залізничним транспортом, так і через морський коридор. Основними ринками збуту залишаються країни Європи, проте також з'явилися нові напрямки — Туреччина, Африка та інші. Крім прокату експортуються залізорудний концентрат і котуни, у тому числі в Китай. Постачання здійснюють «Метінвест», Ferrexpo та АМКР.
Проте експерт зазначив, що собівартість виробництва зростає через збільшення цін на енергоресурси, логістику, зарплати та податки.
«При цьому попит на сталь і залізняк в Європі залишається слабким, тому великих очікувань від 2025 року немає. Все залежатиме від Китаю», — наголосив Саква.
Також він зазначив проблему CBAM (вуглецевого регулювання ЄС), висловивши сподівання, що через війну Євросоюз пом'якшить вимоги до України. Водночас металургійним компаніям доведеться інвестувати значні кошти в екологічну модернізацію та перехід на зелену сталь.