Гуляйполе Запорізької області знаходиться всього за 6 кілометрів від лінії фронту, і з початку повномасштабного вторгнення переживає важкі випробування.
До російської агресії тут проживало близько 15 тисяч людей, наразі залишилося не більше 1200 мешканців. Місто без електрики, води, газу та зв'язку, а постійні обстріли російської армії призвели до руйнування більшості будівель та культурних пам'яток.
Діти з міста повністю евакуйовані, але понад тисячу дорослих продовжують жити в умовах війни, виживаючи завдяки гуманітарній допомозі та єдиному в місті Пункту незламності. Цей пункт забезпечує подачу питної води, тепло, електропостачання, гарячу їжу та зарядку гаджетів.
Мешканка міста Олена розповідає: «З 2022-го року ось як відключили світло, воду, газ, зв'язок трохи згодом… Ну, пристосувалися — живемо. Точніше, це як, це не життя, звичайно, в такому розумінні, ну ми вже так і живемо».
Її донька Наталя додала: «А ми пристосувалися. Ось місяць майже не стріляють і вже насторожуєшся — щось тут не так. Вже так звик до війни, що ти вже не довіряєш цій тиші».
Для пиття мешканці використовують дощову воду, яку кип'ятять.
«Благо, дощ пройшов. Того року було важче — спекотно було. Дощової води немає. У мене в колодязі погана вода — на господарські потреби. А на питну брали дощову. Ну а куди подітися? Перекип'ятили та п'ємо. Ну, а що робити?», — каже Олена.
Пункт незламності відкрився на другий рік війни та став порятунком для багатьох.
«Тут сторож є. Людей пускає, кому потрібно. Бувають такі ситуації, що в когось постраждав будинок чи ще щось. Люди приходять переночувати поки що до ранку. Що є у нас: у нас тут є прання, кава, гарячий обід. Люди можуть попратися, покупатись — душові працюють», — зазначив керуючий пунктом Сергій Дерев'янко.
Волонтери, зокрема з Німеччини, регулярно надають гуманітарну допомогу, у тому числі пральними порошками, консервами та кормами для бездомних тварин.
Нещодавно було передано зовнішній генератор потужністю 30 кВт, який забезпечує роботу Пункту незламності та водопостачання. Комунальні служби також продовжують працювати.
«Як, звичайно, обстрілів немає, ми працюємо щодня. Але всяке буває. Бувало, що косили та прильоти поряд — бубух! бубух! І вже чуєш, що вимикаєш, ховаєшся. Ну, всяке буває», — розповідає працівник Микола.
У місті багато покинутих тварин, яких доглядають місцеві жителі та волонтери.
«Ще з початку війни я годую кішок. В нас тільки в цьому районі було до сорока штук. Ну а тоді ж ви самі зрозуміли, що були прильоти, і їх дуже багато загинуло... Вони вже тут, у нас, як члени сім'ї», — каже Людмила, мешканка Гуляйполя.
Голова Гуляйпільської військової адміністрації Сергій Ярмак повідомив, що у більш віддалених селах ще залишаються діти, але влада активно проводить евакуацію. Є домовленість із Івано-Франківськом про прийом сімей з дітьми.
Останніми днями ситуація ускладнилася через авіаудари та атаками бойовими дронами, внаслідок чого в регіоні загинули п'ятеро місцевих жителів, включаючи дітей.
Нагадаємо, раніше вийшов ексклюзивний репортаж про Степногірськ Запорізької області, що в 5 км від лінії фронту. Подивитись можна за посиланням.