Україна компенсує насильно переселеним українцям та їхнім нащадкам втрачене майно

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, згідно з яким спадкоємці осіб, які насильно переселені у 1944—1951 роках з територій, що входили до складу Польщі, зможуть отримати компенсацію з державного бюджету. Крім того, вони отримають низку прав як представники депортованих. Про це повідомила Судово-юридична газета.

За оцінками авторів законопроєкту, депортації торкнулися близько 700 тисяч людей. Депортованими визнаються особи українського етнічного походження, які у вказаний період були насильно переселені з територій, де традиційно мешкало українське населення та які на той момент входили до складу Польщі. Внаслідок переселення вони втратили майно, зазнали обмежень у правах та проживали у спецпоселеннях.

Факт депортації підтверджуватиметься офіційними довідками чи документами, виданими компетентними органами України, Польщі та інших держав — колишніх республік СРСР. Щодо компенсації та повернення майна, то відповідно до статті 7 закону, депортованим особам або їх спадкоємцям може бути повернено вилучене майно, якщо воно збереглося та не зайняте. Інакше держава зобов'язується компенсувати її вартість.

Подати заяву про компенсацію можна протягом трьох років з моменту набуття статусу депортованого. Виплати проводитимуться поетапно протягом п'яти років, при цьому перша частина (не менше 20% від загальної суми) виплачується одноразово.

Якщо депортований помер після отримання позитивного рішення, компенсація переходить до спадкоємців. Також депортованим, які оселилися у сільській місцевості, безплатно надаватиметься земля сільгосппризначення (за наявності).

Законом також передбачається одноразова грошова допомога особам, які депортовані в 1944—1951 роках. У разі їх смерті після ухвалення відповідного рішення, кошти виплачуються найближчим родичам — дружині (чоловіку) або дітям. Порядок повернення майна та виплати компенсацій буде встановлений Кабінетом Міністрів.

Закон набирає чинності через шість місяців із дня його офіційної публікації. Як наголошують автори закону, йдеться про українців, насильно депортованих із територій Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у період 1944—1951 років.

Нагадаємо, Росія з початку повномасштабної війни депортувала з України понад 19 тисяч дітей.